У доробку З. Чегусової понад 400 мистецтвознавчих праць у вітчизняних і зарубіжних виданнях, у яких на високому фаховому рівні автор досліджує та аналізує, пропагує і популяризує творчість провідних майстрів сучасної професійної кераміки, скла, текстилю, дерева та металу України.

Зоя Анатоліївна Чегусова народилася в м. Київ. Батько - Позмогов Анатолій Іванович (1921-2004), доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки України, директор (1970-1987) Київського науково-дослідного рентгено-радіології і онкології інституту (КНДІРРОІ, нині - Національний інститут раку АМН України). Мати - Смоленська Зінаїда Володимирівна, юрист за фахом.

У 1975 р. закінчила Київський державний художній інститут (КДХІ - нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) за спеціальністю «теорія та історія мистецтва». У 1979-1982 рр. навчалася в аспірантурі Київ ЗНДІЕП. Від 1975 р. працювала у відділі монументально-декоративного мистецтва, згодом - у Науково-дослідному центрі монументально-декоративного мистецтва цього ж інституту на посадах мистецтвознавця, м. н. с., с. н. с., заступника керівника Центру (до 2003 р.).

У 1989-1992 рр. - викладач курсу «Історія зарубіжного декоративно-ужиткового мистецтва» в КДХІ. У 1996-1998 рр. - викладач курсу «Історія зарубіжного декоративно-ужиткового мистецтва» у Київському Слов'янському університеті. Від 2003 р. - н. с. відділу образотворчого мистецтва, від 2006 р. - н. с. відділу декоративно-прикладного мистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.

Від 2003 р. - член редакційної колегії журналу «Українське мистецтво», від 2006 р. - журналу «Образотворче мистецтво», від 2007 р. - журналу «Fine Art».

2010-2014 рр. - член комісії Міністерства культури та туризму України і НСХУ з присудження Премії в галузі традиційного народного і декоративного мистецтва імені Катерини Білокур.

Від 1984 р. - член Національної спілки художників України (НСХУ), від 1989 р. - член бюро, заступник голови секції критики та мистецтвознавства Київської організації НСХУ, почесний член секції декоративно-прикладного мистецтва КОНСХУ.

Від 2001 р. - член Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА під егідою ЮНЕСКО, від того ж часу - вчений секретар, від 2005 р. - президент Української секції АІСА.

2003 р. - Подяка Правління КОНСХУ за розробку та втілення в життя авторського арт-проекту «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен".

2006 р. -  присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка за альбом-каталог «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен».

2007 р. - присудження звання «Заслужений діяч мистецтв України».

2009 р. - Грамота Постійного представництва України при Організації Об'єднаних Націй «за вагому підтримку та пропагування української культури та мистецтва в Організації Об'єднаних Націй та Сполучених Штатах Америки».

2013 р. - Орден княгині Ольги ІІІ ступеня.

2015 р. - Почесна грамота Міністерства культури України «За вагомий внесок у розвиток національного декоративно-прикладного мистецтва та високий професіоналізм».

З. Чегусова є автором книги-альбому «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен» (К.: Атлант ЮЕмСі, 2002) та співавтором шістнадцяти колективних монографій зокрема «Мистецтво України ХХ століття» (К.,1998), «Мистецтво України. 1991-2003» (К. : Мистецтво, 2003), «Декоративне мистецтво України ХХ століття. У пошуках „великого стилю"» (К. : Либідь, 2005), «Скло України» (К. : Світ успіху, 2007), «Історія українського мистецтва. ХХ століття». Том п'ятий (К. : ІМФЕ, 2007), «Людмила Жоголь. Чарівниця художнього текстилю» (К. : Либідь,  2008), «Олександр Саєнко: мистецька спадщина і сучасність» (К., 2009), «Синтез мистецтв: навчальний посібник» (К. : НАУ, 2012), «З верховини півстоліття. Національній премії України імені Тараса Шевченка - 50» (К. : Либідь, 2012),  «Нашому роду нема переводу. Славні династії та родини України (К. : Імідж Україна, 2012), «Саша Прахова» (К. : Такие дела, 2012), «Зоя Чегусова. Біобібліографічний покажчик» (К. :ІМФЕ, 2013)  тощо.

У період 2010-2015 рр. З. Чегусова виконує обов'язки відповідального секретаря, упорядника 5-го тому видання «Історія декоративного мистецтва ХХ століття. (Професійне декоративне мистецтво ХХ - початку ХХІ ст. ст.)» (головний редактор - академік Г. А. Скрипник, науковий редактор - доктор мистецтвознавства, член-кореспондент НАМУ Т. В. Кара-Васильєва), робота над яким велась у відділі декоративно-прикладного мистецтва ІМФЕ ім. М. Т. Рильського під керівництвом завідувача відділу Т. В. Кара-Васильєвої. З. Чегусова також є автором вступу, шести розділів і післямови до 5-го тому Історії. Спільно з редакційним відділом ІМФЕ том підготовлено до друку.

З. Чегусова була учасником 32-х наукових конференцій та круглих столів з проблем декоративного мистецтва України, організованих ІМФЕ та іншими науковими і музейними установами.

Вийшло друком 68 її статей в енциклопедичних виданнях НАН України; 34 статті в щорічних наукових збірниках і альманахах; 40 вступних статей до художніх альбомів і каталогів.

Зоя Чегусова - один з провідних арт-критиків України, блискучі статті якої систематично з'являються на шпальтах українських часописів. Вона друкується від 1978 р. в журналах «Образотворче мистецтво», «Студії мистецтвознавчі», «Українське мистецтво», «Fine Art», «ARTUkraine», «Україна», «Декоративное искусство», «Творчество», «Президент», «Академія», «Дизайн аспект», «А.С.С.», а також в газетах «День», «Дзеркало тижня», «Всеукраинские ведомости», «Киевские ведомости», «Метро», «Kyiv weekly» тощо. Усього в періодичних виданнях надруковано 236 її статей.

Вагомим внеском в українську культуру є науково-мистецька монографія З. Чегусової «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен». Це перше за роки незалежності України видання, що присвячене творчості двохсот художників, відібраних за критеріями високої майстерності та активної творчої діяльності. Ґрунтовний текст, в якому автор дає глибокий аналіз художніх процесів, доповнюють 950 ілюстрацій творів, які вперше в такому обсязі і фаховому концептуальному доборі представляють вітчизняне декоративне мистецтво. За цю фундаментальну працю Вчена рада, професорсько-викладацький колектив Львівської національної академії мистецтв висунули З.А. Чегусову на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка, і в 2006 році вона стала лауреатом цієї премії.

Книга «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен» стала першим етапом однойменного арт-проекту, автором ідеї і куратором якого була З. А. Чегусова. Реалізований і другий етап - широкомасштабна виставка «Сучасне професійне декоративне мистецтво. Трансформація образу» в Українському домі в Києві, що з великим успіхом і розголосом у пресі експонувалась у червні 2003 р. Виставка, що налічувала понад 1000 експонатів, і яку подивилися понад 6000 глядачів, була визнана фахівцями однією з найважливіших культурно-мистецьких акцій початку нового століття.

Книга З. А. Чегусової і виставка в Українському домі здобули високе визнання: розпорядженням Президента України від 9 червня 2003 року арт-проекту був наданий статус «Під патронатом Президента України». За планом заходів Міністерства закордонних справ України цей арт-проект був репрезентований у травні 2004 року в Парижі в Штаб-квартирі ЮНЕСКО з нагоди 50-річного ювілею членства України в цій високій міжнародній організації. Арт-проект визнаний ЮНЕСКО кращим за останні 30 років, згодом він отримав своє продовження в іншому авторському проекті Зої Чегусової «Пісні про кохання», здійсненому у співпраці її як президента Української секції АІСА і Національного музею українського народного декоративного мистецтва в Києві (2008), у якому взяли участь 100 українських майстрів сучасної професійної кераміки, скла, текстилю.

Значним успіхом користувалися міжнародні авторські проекти З. А. Чегусової, зокрема «Квіти України (гобелен, акварель)», який було експоновано в Інформаційно-культурному центрі при Посольстві України у Франції в Парижі (квітень-червень 2007 р.). Згодом його ж було запрошено Постійним представництвом України при ООН для презентації в Українському інституті Америки в Нью-Йорку з нагоди святкування 16-ої річниці Незалежності України (вересень 2007 р.).

Великий розголос у пресі отримав також український арт-проект «В пошуках істини» (куратор З. Чегусова, меценат О. Золотарьова), в рамках 7-го щорічного фестивалю мистецтв «Наша спадщина» в Нью-Йорку, ініційований Постійним представником України при ООН, Послом Юрієм Сергєєвим (червень 2009 р.).

Загалом Зоєю Чегусовою за період 2000-2015 рр. було здійснено 20 великомасштабних мистецьких арт-проектів в Україні і за кордоном, у яких вона виступала як автор ідеї і концепції, організатор та куратор. Це, зокрема, Всеукраїнська різдвяна виставка декоративно-прикладного мистецтва до 100-річччя Марії Примаченко (спільно з секцією декоративно-прикладного мистецтва (ДПМ) КОНСХУ; Київ, Будинок художника, 2008 р.); «Ангеле мій, охоронцю мій. Кераміка, скло, текстиль» (спільно з секцією ДПМ КОНСХУ; Національний музей українського народного декоративного мистецтва, 2011-2012 рр.). «Новітній арт-текстиль України. (До «Евро-2012)» (спільно з секцією ДПМ КОНСХУ; Київ, Музей сучасного мистецтва України, 2012 р.), Всеукраїнські трієнале художнього текстилю (спільно з секцією ДПМ КОНСХУ, НСХУ; Київ, Будинок художника, 2004, 2007, 2010, 2013 рр.); Всеукраїнська виставка «Сучасне мистецтво вогню України. Кераміка, скло, метал» (спільно з  секцією ДПМ КОНСХУ; Київ, Будинок художника, 2015 р.).

Від 2004 р. З. А. Чегусова - автор концепцій, куратор, член оргкомітету і журі, автор вступних статей та упорядник каталогів Першої, Другої, Третьої, Четвертої всеукраїнських трієнале художнього текстилю під егідою НСХУ (2004, 2007, 2010, 2013).

У 2010, 2013, 2014 рр. отримала Почесні грамоти і дипломи Національної спілки художників України «За вагомий внесок у розвиток та популяризацію українського декоративного мистецтва в Україні і за кордоном, збереження національних традицій, невтомну й самовіддану дослідницьку працю, започаткування Всеукраїнської трієнале художнього текстилю та створення ілюстрованих каталогів».

Від 2005 р. як член Творчого об'єднання «Світлина» Спілки жінок м. Київ, бере участь в усіх благодійних акціях і мистецьких заходах, що організовує „Світлина" в Україні, завдяки чому отримала Подяку Київського міського  голови «За сумлінну працю та активну життєву позицію» (2006 р.); Грамоту Митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Української православної церкви Володимира за участь у роботі журі Свято-Георгіївського міжнародного православного фестивалю культури та творчості під патронатом Міністерства культури України (2012 р.); Диплом Свято-Георгіївського міжнародного православного фестивалю культури та творчості під патронатом Міністерства культури України за участь в роботі журі фестивалю (2013 р.).

Вже 42 роки Зоя Анатоліївна одружена зі своїм чоловіком Чегусовим Володимиром Володимировичем - заслуженим лікарем України, головним лікарем (1990-2012 рр.), заступником головного лікаря (від 2012 р.) 4-ї міської клінічної лікарні у м. Києві. Мають дорослих сина і дочку - Анатолія і Ганну, невістку Наталію, зятя Василя, виховують чотирьох онуків Івана, Павла, Тимофія, Луку.

Своїм життєвим кредо Зоя Чегусова вважає висловлювання німецького поета XVIII ст. Крістофера Віланде: «Бути ентузіастом - наймиліша, найблагородніша, найкраща доля смертної людини» та англійського філософа ХІХ ст. Ієремії Бентама: «Людина примножує своє щастя такою мірою, якою вона поділяє його з іншими...».

01.07.2015