Кара-Васильєва Тетяна Валеріївна — доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної Академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв України,  член Національної спілки художників України,  Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Т. Кара-Васильєва очолює відділ декоративного мистецтва  ІМФЕ НАН України. Вона   є провідним фахівцем в галузі народного та образотворчого мистецтва України.

Впродовж своєї наукової діяльності опублікувала біля 300 статей у вітчизняній та зарубіжній пресі з питань теорії та практики  народного мистецтва, 20 наукових та науково-популярних книг, підручників та посібників, вона є співавтором 30 колективних монографій та наукових збірників.

У своїх працях розробляє концептуальні положення мистецтвознавства, вони вирізняються багатим історичним та фактологічним матеріалом, розкривають глибинні витоки української культури, сприяють усвідомленню народного мистецтва, як феномену людського духу. Т.В.Кара-Васильєва брала участь у роботі ряду міжнародних наукових конференцій та симпозіумів з питань розвитку народного мистецтва, є організатор виставок українського мистецтва в багатьох країнах світу.

Кара- Васильєва є автором широкомасштабного  проекту- „Відроджені шедеври”(2006-2009),  мета якого відтворити  сучасними вишивальщицями  ескізи художників авангарду- О.Екстер, К.Малевича, Л.Попової та народних майстрів- Г.Собачко, Є.Пшеченко, В.Довгошиї, які створювались для вишивальних осередків у Вербівці та Скопцях на початку ХХст.. – Наслідком проекту  стала одноіменна виставка., яка   експонувалась в Москві, в галереї „Проун”  в центрі сучасного мистецтва,(ТРАВЕНЬ, 2009); в Благодійній організації Президентський фонд Леоніда Кучми „Україна”(грудень , 2009), в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (лютий-травень, 2010) В рамках цього проекту вийшла книга- альбом Т.Кара- Васильєва, Г.Коваленко „Відроджені шедеври” К., 2009.  

За визначні досягнення в галузі вивчення і пропаганди народного мистецтва Кара- Васильєва має почесну  відзнаку Українського  фонду культури „ За подвижництво в культурі”(2001),  стала лауреатом премії ім. Д.Щербаківського (1994)  Національної спілки майстрів народного мистецтва України,  ім.  П.Білецького(2006) Національної спілки художників України,  ім. Ф.Колесси (2007)Національної Академії наук України. У 2007 р. їй присуджено звання „Заслужений діяч мистецтв

Опубліковано біля 20 окремих книжок,
                  зокрема:
            -”Полтавська народна вишивка”    К.,”Наукова думка”, 1983,
            
-”Творці дивосвіту” К., “Радянська школа”,1984
             -”Сучасна українська вишивка” К., “Знання”,1986
            -”Українська вишивка”К.,”Мистецтво”, 1993,
          
 “Літургійне шитво України ХУІІ-ХУІІІст. Іконографія,   типологія, стилістика.Львів. “Свічадо”,1996
   
 “Шедври церковного шитва України ХІІ-ХХстоліття.К.,Інформаційно- видавничий центр Української Православної Церкви, 2000
                                 
Декоративнее мистецтво ХХстоліття. В пошуках Великого стилю. К., 2005 Либідь (у співавторстві)

Українська вишивка. (у співав. З А.Черноморець)  Видання друге. К.. 2006.- 160с.
 
Історія української вишивки К., Мистецтво., 2008.463с.

Мистецтвознавчий доробок  //  Людимила Жоголь. Чарівниця художнього текстилю( у співавторстві) К., Либідь.
 2008. С.237-255.

Відроджені шедеври( у співавторстві з Г.Коваленко). к., 2009.  86 с.

Навчальні посібники, зокрема:
- “Традиції і сучасність” К., 1984.(Методичні рекомендації клубним працівникам по народному костюму. 53 іл)

- “Вышивание”в 3 ч.К., 1989.( Методические     рекомендации в помощь работникам сельских и районных учреждений культуры по изучению вышивки.)

- ”Учитесь вышивать” К.,”Реклама”,1988(в соавторстве с   А.Заволокиной)

- “Українська народна вишивка” К., “Либедь”, 1996(у співавт. з А.Заволокіною)

- “Українська сорочка” К.,”Таміріс”, 1994
 
- “Український рушник” К., 1997.(Науково-методичний посібник

- “Український килим” К., 1998(Науково-методичний посібник)

Кара-Васильєва є співавтором  колективних монографій, виданих в Україні і за її межами, зокрема, таких  як "Поділля"(1996), "Українське мистецтво в його міжнародних зв"язках"(1981),”Українці”(1999), "Пути и перепутья"(Москва), "Незмінні Карпати"(Нью-Йорк, 1995)), "Україна- козацька держава"(2005)
історико-етнографічне дослідження "Холмщина і Підляшшя"(1997),яке готувалось спільно з науковцями Польщі, в якому розкрито  незнану раніше сторінку у вивченні народного мистецтва цього краю.
В 2007 р. під її науковим керівництвом  вийшов друком 5т. "Історії українського мистецтва"  Мистецтво ХХстоліття, де ряд статей присвячено декоративному мистецтву ХХст.
У відділі декоративного мистецтва , розпочате  нове  п”ятомне  видання "Історії декоративного мистецтва України". Т.Кара- Васильєва науковий редактор видання. Вже вийшли друком т1.”Історія декоративного мистецтва від найдавніших часі до пізнього середньовіччя”( статті, присвячені вишивці та гаптуванню від Х до ХУІст;  2т „Мистецтво ХУІ-ХУІІІст, ( вміщено статтю „Вишивка і гаптування ), в 3.т.- Вишивка ХІХст.; найближчим часом вийдуть  тт..4 та5, присвячені мистецтву ХХст.
   

1. Воронов Н. О литургическом шитье Украины // Зеркало недели.1997.-–18 января.

2. Ісаєвич Я. Книжка про літургійне гаптарство // Літературна Україна .- 1997-12 червня.

3. Білецький П. Книга, вельми варта уваги.// Народна творчість та етнографія.-  1998 //1.-С. 112.(журнал)

4. Овсійчук В. Рецензія на книгу ТКара-Васильєвої “Літургійне шитво України ХУІІ- ХУІІІст” // АНТ.-2000.-//3-6-  С.123.(журнал)

6.Чегусова З . Драгоценный подарок к Пасхе.//– Зеркало недели .-2001- 16- 22 июня.
Жоголь Л. Чарівна нитка долі // Метро -2001.- 19-25октября.

8. Тетяна Кара-Васильєва Шедеври церковного шитва України ХІІ-ХХст.- Критика .-Рік У, Число 11.- листопад 2001.

11.Ніна Саєнко. У пошуках великого стилю// Українське Слово.№38 20- 26 вересня 2006

12.Сом-Сердюкова О. Нове слово про декоративне мистецтво України ХХ століття: Кара- Васильєва Т.В., Чегусова З. Декоративне Мистецтво України ХХстоліття: Упошуках „великого стилю”.-К, 2006.-280с, іл.// Мистецькі обрії №8-9 к., 2006.- с.498-500

13.З.Чегусова.Літопис української вишивки// Культура і життя.№25, 24 червня 2009С.6

14.Т.Косміна. Про історію української вишивки/\ Народне мистецтво №1-2, 2009. С.85

15.Никорак О. Декоративне мистецтво ХХст. У пошуках "Великого стилю"// Мистецтвознавчий автограф.Випуск 3. Львів.2008.с.202-210

16.Зоя Позмогова. Алмазний вінець  мистецтвознавця // ОМ.№3с151-153

17.Ніна Крижанівська. Кришталева книга.// Жінка.№12, 2009.С.32

18.О.Лагутенко. Нове слово про українську вишивку. // МІСТ№4-5(.Мистецтво історія сучасність теорія).К., 2009
19.Тетяна Кара- Васильєва.// Успішна жінка.К., 2010, С.68-69

Відзнаки за монографію „Історія української вишивки”
1.Диплом  за перше місце  в номінації "Візітівка" на  Х Всеукраїнському ретінгу "Книга року 2008"( присудження - лютий 2009)
2. перше місце на форумі видавців у Львові-вересень 2009
3. Приз "Кришталева книга" на міжнародній виставці в  Москві-
вересень2009

    Творче кредо: Вважаю, що головним для науковця є  безкомпромісність у відстоюванні своїх принципів, чесність в  оцінках художніх явищ і творчих постатей.
     В своїх статтях, книгах   пишу про жінок:  народних майстринь-  вишивальниць, гаптарок -черниць як далекого минулого  так і сучасного.  Намагаюсь  розкрити  глибоку духовність української жінки, її   колосальний творчий потенціал.
     Українська жінка вміє сердцем відчувати навколишню красу і відтворювати це в узорах вишивки, ткацтва, килимарства, звичайне полотно перетворювати на витвір високого естетичного значення. В .  умовах тяжкої селянської праці,  вона намагалась наповнити красою свій побут, зробити привабливим одяг.
    В тиші монастирських келій черниці створювали речі церковного призначення, були високоосвідченими,  досконало володіли мистецтвом шитва золотом і сріблом, іконописом, що є унікальним явищем світової культури..