Карацуба Мирослава Юріївна

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ, доцент

E-mail: Ця адреса ел. пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Яваскрипт.

Народилася у м. Києві (1973). Філолог, кандидат філологічних наук (2000), доцент (2005), старший науковий співробітник ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ (2008-). Закінчила кафедру слов'янської філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (1995). Учений секретар видань «Мова і культура», щорічника «Слов'янський світ», «Українська фольклористична енциклопедія», «Енциклопедичний словник «Українська славістична фольклористика (ХІХ - початок ХХІ століття».

Брала участь у Міжнародних з'їздах славістів у Мінську (2013) та Белграді за спеціальністю «сербська, хорватська, українська мови та літератури» (2018). Член комісії з фольклористики при МКС (2018-), секретар комісії з фольклористики при МКС (2018-).

Науковий шлях: навчалася в аспірантурі (1995-1998) на кафедрі слов'янської філології КНУ ім. Тараса Шевченка, захистила кандидатську дисертацію «Південнослов'янська народна поезія (сербська, хорватська, болгарська) в українській літературній інтерпретації середини ХІХ - ХХ століття» за спеціальністю 10.01.03 «Література слов'янських народів в 2000 р. (наук. керівник - акад. Г.Д. Вервес) в КНУ ім. Тараса Шевченка.

З 2008 р. - співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ, відділ української і зарубіжної фольклористики.

2013 - 2016 рр. - навчання в докторантурі ІМФЕ НАНУ, відділ української і зарубіжної фольклористики, написання докторської дисертації на тему: «Народна балада південних слов'ян: жанрова специфіка і поетика».

Керування стажером відділу О.В. Марчун (КНУ), допомога при підготовці посібника «Генологічна параметризація дитячого фольклору» (2017, 2022).

Напрямки досліджень: хорватсько-українські, сербсько-українські фольклористичні і літературні зв'язки, фольклорні жанри, зокрема балада південних слов'ян, проблеми перекладознавства.

Наукові проєкти / гранти: Участь в українсько-болгарському проєкті «Культурна спадщина та національна ідентичність (Динаміка соціокультурних процесів у сучасних суспільствах Болгарії та України)» (2019-2021).

Освітня діяльність: Київський військовий гуманітарний університет (1998 - 1990), Київський славістичний університет (1999, 2002-2006); Київський економіко-технологічний університет транспорту (2003-2008), КНУ ім. Тараса Шевченка: 1996 - 1997, кафедра слов'янської філології; Підготовче відділення для українців (2011-2017); Підготовче відділення для іноземних слухачів (2021 р.).

Відзнаки: «Українська фольклористична енциклопедія». Премія імені Філарета Колесси (2024)

Відкриті профілі науковця:

Сторінка на порталі НАН України: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000021484

Google Scholar: https://scholar.google.com/citations?user=UxaiFbYAAAAJ&hl=uk&oi=ao

Orcid: https://orcid.org/0000-0003-4836-9264

Academia.Edu: https://independent.academia.edu

Основні праці:

1. Архетип інцесту як порушення заборони у слов'янській народній баладі. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Вип. 26. К., 2014. C.173-182.

2. Собирательская и издательская деятельность по распространению боснийской народной баллады. Filologiya Məsələləri. № 3. Baki: Elm vəhsil, 2016. S. 361-368.

3. Південнослов'янські народнопоетичні мотиви у творчості Лесі Українки. Международный научно-художественный журнал "Сollegium". № 25. Київ, 2016. С. 263-268.

4. Народна балада південних слов'ян у світлі зацікавлень Л.А. Булаховського (на прикладі аналізу сюжетної структури і жанрової специфіки народної балади «Хасанагиниця»). Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Вип. 27. Київ, 2016. С.156-164.

5. Південнослов'янська та українська народні балади: національна специфіка й типологічні сходження. Слов'янські обрії. Вип. 9. ХVI Міжнародний з'їзд славістів. Белград, Сербія, 20-27 серпня 2018 р. Доповіді. Київ, 2018. С. 283-293.

6. Сербська народна балада: походження, балада і міф, тематичні ознаки, класифікація, хрестоматійні видання. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Вип. 34. Київ, 2018. С. 37-48.

7. Відділення етнології Хорватської академії наук і мистецтв у м. Загребі - наукова діяльність ІМФЕ. Мова і культура. Вип. 22. (197). Київ, 2019. С. 54-63.

8. Фантастичні істоти у народних баладах південних слов'ян - образ віли. Мова і культура. Вип. 22. Том VII (202). К., 2020. С. 226-236.

9. Мотив перетворення-метаморфоз у народній баладі південних слов'ян. Савремена српска фольклористика VIII. Зборник радова Словенски фолклор и књижевна фантастика. VIII вип. Београд - Тршић, 2020. С. 71-85.

10. Мотиви отруєння, прокляття, жертвування у народній баладі південних слов'ян. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Вип. 36. Київ, 2020. С. 176-189.

11. Фантастичні істоти у народних баладах південних слов'ян - образ змія. Мова і культура. Вип. 22.Том VIII (203). Київ. С. 216-226.

12. Фантастичні істоти у народних баладах південних слов'ян - образ віли. Мова і культура. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. С. 226-236.

13. Ballad and history: Features of coverage of historical events in the folk ballad of the South Slavs. VI International online scientific conference «Language and culture». Kutaisi: Scientific рapers. 2021. С. 154-162.

14. Діяльність з поширення української культури в Республіці Хорватія: історичний екскурс і сучасна ситуація. Українська діаспора в Хорватії. Дриновський збірник. Том XIV. Софія-Харків.: Видавництво БАН імені проф. Марина Дринова, 2021. С. 1-14.

15. Сучасне баладознавство на південнослов'янських наукових теренах. Народна творчість та етнологія. 2022. № 1. Київ, С. 72-79.