Руда Тетяна Петрівна

Доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАНУ

E-mail: Ця адреса ел. пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Яваскрипт.

Народилася у м. Києві (1945). Філолог, доктор філологічних наук (1996), провідний науковий співробітник ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ, викладач вишів Києва (КНУ, Національна академія мистецтв, Міжнародний університет лінгвістики і права, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого).

Протягом 1970-1974 рр. Тетяна Петрівна працювала у відділі слов'янської фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, надрукувала низку статей у ж. «Народна творчість та етнографія», щорічнику «Слов'янське літературознавство і фольклористика», брала участь у фольклорних експедиціях. Займалася і художніми перекладами з болгарської мови.

Пізніше перейшла до новоствореного відділу теорії мистецтва, очолюваного відомим філософом і культурологом М. В. Гончаренком, отримала посаду старшого наукового співробітника. Наукові інтереси Т. Рудої в цей час були пов'язані переважно із взаємодією національних культур (тобто компаративістикою).

Згодом відділ теорії мистецтва був реорганізований, а його співробітники переведені до відділу культурології та етномистецтвознавства (завідувач - І. М. Юдкін). Крім компаративної проблематики, Тетяна Петрівна почала працювати над питаннями масової культури, опублікувала низку статей - «Сучасний детектив: пострадянський варіант», «Мистецтво соцреалістичне і масове», «Заложники жанра: авторы детективных романов» тощо. Зверталася вона також і до постаті М. Т. Рильського, його перекладацької та фольклористичної діяльності (статті «Фольклор в науковій і художній творчості Максима Рильського», «Болгарія в біографії і творчості М. Рильського», «Максим Рильський як теоретик перекладу», «Славістичні інтереси М. Т. Рильського» та ін.). Опублікувала кілька статей про вчених - своїх учителів і колег (О. І. Дея, М. В. Гончаренка, Г. Д. Вервеса, С. Й. Грицу).

У 2008 р. перейшла до відділу мистецтва і народної творчості зарубіжних країн (очолюваного Л. К. Вахніною), у свій час створеного на основі відділу слов'янської фольклористики, в якому Т. Руда розпочинала свою наукову діяльність. Тут вона продовжила свої дослідження масового мистецтва, підготувала розділи до колективних монографій («Сучасна фольклористика зарубіжних країн», 2012 та ін.).

Згодом керувала відділом кінознавства, продовжувала співробітництво з відділом української і зарубіжної фольклористики, зокрема, взяла участь у підготовці енциклопедичного словника «Славістична фольклористика в Україні» (2019).

На сьогодні провідний співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології.

Науковий шлях: Після закінчення університету (1967) навчалася в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (нині - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України). Науковий керівник - О.І. Дей. Дисертація «Іван Франко - дослідник слов'янського фольклору» була захищена в 1971 році, а в 1974 вийшла монографія під однойменною назвою.

Докторську дисертацію під назвою «Взаємодія національних художніх культур: літературознавчі аспекти» захистила в 1996 році за спеціальністю «теорія літератури».

Напрямки досліджень: питання масової культури; творчість Івана Франка та М. Т. Рильського, взаємодія національних культур, славістична фольклористика.

Освітня діяльність: Голова ДЕК (2018-2022) Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого.

Експертна діяльність: Член редколегії щорічника «Слов'янський світ», «Студії мистецтвознавчі», «Енциклопедичний словник «Українська славістична фольклористика (ХІХ - початок ХХІ століття»)

Відкриті профілі науковця:

Сторінка на порталі НАН України: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000021669

Google Scholar: https://scholar.google.com/citations?hl=uk&user=t766KqUAAAAJ

Orcid: https://www.orcid.org/0000-0002-9055-9056

Основні праці:

1. Монографії: «Іван Франко - дослідник слов'янського фольклору» (1974), «Взаимообогащение художественных культур народов СССР» (1983), «Война. Разлука. Любовь» (2012), «Грані великого таланту: Максим Рильський - поет, перекладач, учений»: монографія [голов. ред. Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2017. 144 с; автор розділів колективних монографій: «Масове мистецтво і його реципієнт» («Українська художня культура в умовах інформаційного суспільства»); «Соцреалізм і масове мистецтво: до проблеми жанру» (Модифікації реалізму в екранних мистецтвах»); Антології: Сучасна зарубіжна етнологія : антологія. У 2 т. Т. 1 / голов. ред. Г. Скрипник; НАН України, ІМФЕ ім. М. Рильського. Київ, 2010. 950 с. (автор). Художня культура в умовах глобального розвитку ЗМК. Слов'янський світ. Вип. 6. Київ, 2008. С. 180-202.

2. Олександр Пушкін у творчому сприйнятті Максима Рильського. Слов'янський світ. Вип. 9. Київ, 2010. С. 128-136.

3. Фольклор у науковій і художній творчості Максима Рильського. Слов'янський світ. Вип. 9. Київ, 2010. С. 7-28.

4. Болгарія в біографії і творчості Максима Рильського. Слов'янський світ. Вип. 10. Київ, 2010. С. 147-161.

5. Славістичні інтереси Максима Рильського. Слов'янський світ. Вип. 12. Київ, 2012. С. 3-15.

6. Тарас Шевченко у творчій спадщині Максима Рильського. Слов'янський світ. Вип. 14. Київ, 2015. С. 3-17.

7. Грані великого таланту: Максим Рильський - поет, перекладач, учений: монографія [голов. ред Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2017. 144 с.

8. І. Франко в колі слов'янських фольклористів своєї епохи. Київські полоністичні студії. Т. ХХІХ. К., 2017. С.424-432.

9. Становлення славістичної фольклористики в Інституті в 1960-1970 роки. Знакові постаті вітчизняної гуманітаристики в національно-культурному самоствердженні України. Київ, 2017. С. 160-169.

10. Максим Рильський і сербська культура. Слов'янський світ. Вип. 17. Київ, 2018. С. 181-199.

11. Неопубліковані листи Олександра Білецького до Максима Рильського. Слов'янський світ. Вип. 18. Київ, 2019. С. 208-219.

12. Максим Рильський і Леонід Булаховський: творчі контакти. Народна творчість та етнологія. Вип. 2 (384). К., 2020. С. 21-27.

13. М.Т. Рильський і О.І. Білецький: колеги, однодумці, друзі. Мова і культура. Вип. 202. Київ, 2020. С. 236-250.

14. Літературний твір та його екранізація: до проблеми інтермедіальності. Мова і культура. Вип. 203. Київ, 2021.С. 267-273.

15. У витоків українського детективу. Мова і культура. Вип. 203. Київ, 2021. С. 333-341.