КРУГЛИЙ СТІЛ ДО 100-РІЧЧЯ З ЧАСУ ЗАСНУВАННЯ ЖУРНАЛУ «НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ»: ТРАДИЦІЇ, ДОСВІД, МІЖНАРОДНИЙ ДІАЛОГ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ»

18 листопада в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України відбувся науковий круглий стіл, присвячений 100-річному ювілею з часу заснування журналу «Народна творчість та етнологія» - одного з найстаріших і найбільш авторитетних періодичних видань гуманітарного профілю в Україні. Участь у заході взяли науковці Інституту кількох поколінь українських етнологів, фольклористів і мистецтвознавців, для яких діяльність часопису стала як професійною школою, так і платформою для презентації власних досліджень, а також представники іноземної наукової спільноти, з якими наша установа веде багаторічну співпрацю на ниві україністичних досліджень.

«Народна творчість та етнологія» - науковий ілюстрований часопис, є основним друкованим органом Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Розвиток видання є невіддільною віхою від історії української науки ХХ-ХХІ ст. започаткованого 1925 року Етнографічною комісією Всеукраїнської Академії наук (ВУАН) під назвою «Етнографічний вісник» (1925-1932 рр.). Згодом журнал змінив своє наймення на «Український фольклор» (1937-1939 рр.) та «Народна творчість» (1939-1941 рр.). У зв'язку із війною (1941-1945 рр.) і евакуацією Інституту до Уфи, видання журналу - призупинено. У 1947 році друк наукових публікацій було відновлено у продовжуваному виданні під назвою «Наукові записки ІМФЕ», загалом до 1958 року якого було видано чотири томи. Із 1957 р. журнал «Народна творчість та етнографія» виходив друком щокварталу, а з 1964 р. - 6 номерів на рік. Із 2011 року періодичний фаховий журнал перейменовано на «Народна творчість та етнологія».

Упродовж свого існування журнал формувався як одне з провідних фахових видань, що послідовно розвивало наукові підходи до дослідження традиційної та професійної культури, як українців, так й інших народностей. Еволюція журналу відбувалася у специфічних соціокультурних та політичних умовах: від офіційної ідеології, що пропагувала концепт «нової історичної спільності» до виборювання справедливої державницької позиції та народної самобутності.

Круглий стіл розпочався урочистим виконанням Державного Гімну України, що стало символічним наголосом на єдності наукової спільноти з українським народом у час воєнних випробувань. Після цього учасники вшанували пам'ять загиблих у російсько-українській війні - військових, волонтерів, науковців, митців і цивільних - хвилиною мовчання, що стало глибоким знаком пошани всім, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України.

У вступній частині в. о. директора Інституту Наталія Стішова представила історичний екскурс та наголосила на тяглості видавничої традиції часопису від «Етнографічного вісника» через «Український фольклор», «Народну творчість», «Народну творчість та етнографію» до відновленого у 2011 році академічного видання «Народна творчість та етнологія». Крім цього, зауважила, що зміни часопису у процесі становлення не були суто номінальними: кожен етап відображав глибші зрушення в наукових підходах, методології та ідеологічному контексті відповідної історичної доби. Зокрема, й нині журнал функціонує в умовах повномасштабної війни, коли діяльність науковців є не лише фаховою, але й громадянською місією - збереженням, дослідженням і популяризацією української культури та національної ідентичності.

Науковим доповідям передувала низка вітальних адрес. Наталія Стішова зачитала лист Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, у якому відзначено вагомий внесок редакції та авторського колективу журналу у розвиток української науки, формування культурної політики та популяризацію нематеріальної культурної спадщини. Представники багаторічних іноземних та вітчизняних партнерів-установ нашого Інституту також долучилися до урочистої події: учасники заходу заслухали вітання від Лариси Фіалкової, професора Хайфського університету (Ізраїль), Петка Христова, доктора етнології, доцента Інституту етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської академії наук (Болгарія), Міли Сантової, доктора мистецтвознавства, професора Інституту етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської академії наук (Болгарія), Катерина Кожухар, доктора педагогіки Інституту культурної спадщини Міністерства культури (Молдова), Інни Головахи-Хікс, засновниці американської організації «Українські культурні ініціативи» та головного редактора журналу «Українство: життя та культура», засновниці культурно-мовного проєкту «Село» (США), Олесі Наумовської, доктора філологічних наук, завідувача кафедри фольклористики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна), а також було трансльовано відео-привітання від Наталії Кононенко, доктора та професора Університету Альберти (Едмонтон, Канада).

Керівних установи зауважила, що у цьогорічних випусках «Народної творчості та етнології» було введено рубрику «До 100-річчя від часу заснування», у якій представлено публікації науковців - історіографічні огляди окремих напрямів із етнології, фольклористики та мистецтвознавства. Також до ювілейного року часопису науковці (кандидат історичних наук, в.о. вченого секретаря Інституту Катерина Бех, кандидат історичних наук, завідувач відділу архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів Микола Бех) Інституту упорядкували та презентували присутнім систематичний покажчик від перших номерів-попередників журналу до сьогодні, за 1925-2025 рр. Зокрема зведений покажчик уміщує змісти періодичних видань, тематичний, іменний, географічний блоки та ілюстративний матеріал («Народна творчість та етнологія»: систематичний покажчик (до 100-річчя від часу заснування наукового журналу) / [голов. ред. Н. Стішова; упоряд. К. Бех, М. Бех, М. Карацуба, Л. Пасічник, іл. : О. Головко]; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. Київ, 2025).

Друга частина круглого столу була присвячена доповідям, які окреслювали детально етапи становлення часопису та розвиток наукової проблематики, представленої на сторінках за століття. Шевчук Т. В., кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики, деталізувала про віхи становлення журналу, еволюцію методології та наукових підходів, формування української етнологічної школи, витоки академічної фольклористики. У виступі Сікорської І. М., кандидата мистецтвознавства, старший науковий співробітник відділу етномузикології та музикології, висвітлено роль видання у становленні українського музикознавства, внесок М. Грінченка, М. Гордійчука, С. Грици та інших науковців, які формували музикознавчі рубрики десятиліттями. Кандидат історичних наук, завідувач відділу «Український етнологічний центр» Бондаренко Г. Б. окреслила основну проблематику та завдання сучасних зарубіжних наукових досліджень, зокрема у напрямі етнології. Розгорнуто розповіли про підготовку до друку 16 спецвипусків, присвячених висвітленню наукових міркувань фахівців народознавців та мистецтвознавців із країн Європи, Азії, Америки. Окремо висвітлила співпрацю на сторінках японського номеру журналу із японськими дослідниками. Доктор філологічних наук, головний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики, член-кореспондент Мушкетик Л. Г. оповіла про випуск першого спеціального номера, що охопив питання із історії угорської етнографії та українсько-угорських наукових зв'язків. Доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Микитенко О. О. присутнім представила спецвипуски, присвячені македонському, турецькому, сербському, болгарському напрямам. Кандидат філологічних наук, завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики Вахніна Л. К. детально ретроспектувала про співпрацю з польськими, канадськими, ізраїльськими та французькими науковими осередками, що у кількох випадках призвело до появи у цих країнах інших праць, присвячених українській фольклористиці. Кандидат філологічних наук, в. о. заступника директора Інституту Карацуба М. Ю. поінформувала про підготовку спецвипусків, які присвячені народознавчій тематиці у Хорватії та Сербії. Зокрема, учені Інституту зауважили, що у спецвипусках було уперше системно представлено українському читачеві сучасну зарубіжну антропологію та порівняльну етнологію різних країн. Також акцентовано увагу на сучасному міжнародному резонансі журналу: до редакції надходять статті від дослідників із Нігерії, Казахстану, країн Центральної Азії, що свідчить про зростання престижу української етнологічної науки у світі.

Низка доповідей на засіданні круглого столу висвітлювали різнопланову тематику на сторінках журналу у різний період становлення: кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Таран О. Г. розкрила питання поховальної обрядовості українців, кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Косицька З. М. оповіла про витинанку як мистецьке явище ХХ-ХХІ ст., кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Сушко В. А. привернула увагу про етнокультурні особливості Слобожанщини, доктор філософії (Ph/D), молодший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Турейський І. О. здійснив огляд одягової проблематики на сторінках часопису, аспірант 3-го року навчання відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Кузьменко Є. О. підкреслив про прихильність часопису, зокрема редколегії, до публікацій молодих науковців, а також про якісну підготовку статей до друку та їхнє кількаетапне рецензування, що сприяє належному зростанню науковців.

У завершальній частині круглого столу учасники обмінялися думками щодо подальшого функціонування та покращенню часопису. Зокрема, резюлювали наступне: завершити оцифрування усіх випусків журналу «Народна творчість та етнологія», поновлення спецвипусків або ж уведення рубрики, присвяченої народознавчим та мистецтвознавчим аспектам зарубіжжя.