Міжнародна наукова конференція «Культурна спадщина:
дослідження, валоризація, популяризація». XVII випуск,
присвячений Дням європейської спадщини
(Кишинів, 25-26 вересня 2025 року)

25-26 вересня 2025 року в столиці Республіки Молдова, м. Кишинів, у змішаному форматі (наживо та онлайн) відбулася XVII Міжнародна наукова конференція «Культурна спадщина: дослідження, валоризація, популяризація», присвячена Дням європейської спадщини. Її організатором був Інститут культурної спадщини Міністерства культури Республіки Молдова у партнерстві з Академією наук Молдови, Національним університетом мистецтв «Джордже Енеску» м. Ясси (Румунія), Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України, Технічним університетом м. Клуж-Напока (Румунія), Вільним університетом Берліна (Німеччина) та Північним університетським центром Бая-Маре - факультетом літератури (Румунія).

Україна була представлена групою академічних учених - співробітників Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, науково-педагогічними працівниками і студентами закладів вищої освіти, а також музейниками, які презентували доповіді на окремій VI й секції українською мовою, що підкреслює високий авторитет вітчизняної етнологічної науки за кордоном у цілому та в сусідній Молдові зокрема.

25 вересня 2025 року пленарне засідання конференції відкрив директор Інституту культурної спадщини доктор історії Іон Урсу, який окреслив значимість та масштабність цьогорічного міжнародного форуму в Кишиневі, повідомивши про те, що його програма охопила 139 наукових доповідей, розподілених у шести секціях, не лише з Республіки Молдова, але й з п'яти країн світу, що, за його словами, свідчить про зростаючий авторитет щорічних конференцій у Кишиневі. Державний секретар Міністерства культури РМ Влад Ворник підкреслив високий рівень вивчення національного надбання Молдови, досягнутий дослідниками Інституту культурної спадщини, що надзвичайно важливо для збереження і розвитку ідентичності не лише молдован як мажоритарної нації, але й для національних меншин країни - українців, болгар, гагаузів та ін. Він також наголосив на досягненнях вивчення культурної спадщини в таких європейських державах, як Україна, Румунія, Німеччина тощо, у зв'язку з чим конференція присвячена Дням європейської спадщини.

Підвищений інтерес викликало вітальне слово на пленарному засіданні конференції в. о. директора ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України кандидата історичних наук Наталії Стішової, яка акцентувала на важливості проведення відповідного міжнародного форуму на тлі масштабних глобалізаційних викликів і реальних загроз національним культурам та мистецтву. Зауважила, що памʼяткоохоронні заходи у царині етнокультури, з-поміж яких і дбайливе ставлення до її найвизначніших зразків - маркерів національної самобутності народів - здійснюються відповідно до сучасних культуроохоронних документів і нормативів, що розроблені поважними правочинними міжнародними структурами ЮНЕСКО, спрямовані на захист культурного різноманіття і збереження та вивчення національних культур. Вона відзначила, що зусилля визнаних наукових установ Молдови у цьому напрямку суголосні діяльності профільно споріднених академічних установ України, а також відмітила про славну і тривалу традицію наукової співпраці між ІМФЕ ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України та Інститутом культурної спадщини Міністерства культури Республіки Молдова.

Серед представлених на пленарному засіданні наукових доповідей був і виступ доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Теофіла Рендюка на актуальну тему «Етноідентифікаційні параметри сучасного світового українства». Учений розкрив сутність світового українства як нового соціокультурного явища планетарного масштабу сучасного світу, вперше виклавши його наукову дефініцію, та навів нові статистичні дані щодо ареалу розповсюдження закордонних українців, унаслідок нинішньої першої неоколоніальної війни в Європі у ХХІ-му столітті, у 150 зарубіжних країнах, а також представив перелік головних етноідентифікаційних вимірів глобального українства - української мови, культури, освіти, віри та правдивої національної історії. Були оприлюднені висновки про те, що сучасне світове українство стає важливим чинником гідного протистояння нашого народу в нинішній екзистенційній для України війні; закордонні українці стають реальним союзником не лише у цій війні, але й у перспективі відродження країни в післявоєнний період; десятки мільйонів закордонних українців, завдяки їх величезному людському та креативному потенціалу, відданості незмінним цінностям українського народу - мові, культурі, освіті, вірі та історії - виконують надважливу місію з усебічної підтримки історичної Батьківщини у нинішній скрутний для неї час.

Онлайн-учасники пленарного засідання конференції

26 вересня 2025 року XVII Міжнародна наукова конференція «Культурна спадщина: дослідження, валоризація, популяризація» в Кишиневі продовжила свою роботу в секційному режимі.

На особливу увагу заслуговувала VI секція «Українська традиційна культура», у межах якої виступили 10 дослідників із України, зокрема представники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, Музею історії міста Кам'янське, Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ). Модерували засідання відомі науковці-україністи з Інституту культурної спадщини Міністерства культури Республіки Молдова - доктор історії Віктор Кожухар та доктор педагогіки Катерина Кожухар.

У доповіді старшого наукового співробітника відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидата історичних наук Любові Босої було акцентовано на питаннях природної та культурної спадщини Великого Лугу як унікального кейсу взаємодії між ландшафтом, пам'яттю та ідентичністю, наголошено на тих трагічних наслідках імперсько-радянської доби та воєнного сьогодення (підрив російськими окупантами греблі Каховської ГЕС), що вчергове трансформують цю історично важливу українську територію.

Про «громові» або «сердиті» свята, що здавна посідають особливе місце в народному календарі горян Бойківського етнографічного масиву, розповів науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» згаданого Інституту, кандидат історичних наук Олександр Коломийчук, через аналіз польових етнографічних джерел акцентуючи на уявленнях та заборонах, що стосувалися народного трактування цих дат.

Науковий співробітник відділу «Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів» цієї ж установи Олександр Головко на базі результатів власних народознавчих експедиційних студій у просторі пограниччя розкрив ритуальну роль різних видів калачів у весільній обрядовості українців придністровських територій Східного Поділля, спостерігши у цьому сегменті духовної культури суттєві українсько-молдовські етнокультурні інтерференції.

Тематику народного гастрономічного надбання продовжила методист Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук Ольга Волос, презентувавши результати дослідження, промоції та внесення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України традиції випікання обрядового весільного хліба «Дівування» у місті Баштанка Миколаївської області.

Про особливості приготування у селі Карнаухівка Дніпропетровської області «зливаної каші» (важливого репрезентанта збереженої в пам'яті українців козацької звичаєвої культури та елемента нематеріальної культурної спадщини України) поінформувала учасників зібрання директор Музею історії міста Кам'янське, кандидат історичних наук Наталія Буланова.

Онлайн-учасники засідання VI секції «Українська традиційна культура»

Розглянувши масив археологічних, етнографічних та мистецтвознавчих джерел, кандидат історичних наук, доцент Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Олександр Босий розкрив функціональне навантаження символу триквестра в обрядовій культурі українців, спостерігши зв'язок цього знака з міфо-ритуальною практикою добування «Живого вогню», тобто отриманого шляхом тертя.

Перспективи використання «живої історії» в сучасних українських музеях окреслила кандидат історичних наук, доцент Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Оксана Дрогобицька, ілюструючи новітні інтерактивні форми української просвіти на прикладі діяльності народознавчих (Національного заповідника «Давній Галич» та Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття у місті Коломиї) та військово-патріотичних (обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, музею «Місто і зброя») установ Івано-Франківщини. Як досвідчений науково-педагогічний наставник, вона підготувала когорту талановитих студентів, троє з яких мали змогу апробувати в межах засідання секції свої перші дослідницькі напрацювання. Зокрема, Анастасія Павлюк розкрила історію функціонування, особливості діяльності народних майстрів, асортимент та специфіку колористики виробів Кутського гончарного осередку косівської мальованої кераміки. Анастасія Сорочинська звернулася до вивчення життя і діяльності видатної постаті вітчизняного народознавства - Катерини Грушевської, схарактеризувала внесок її дослідницького доробку у поступ етнологічної науки. Про значення рідної культури як підґрунтя особистісної стійкості і виразника національної ідентичності українських політв'язнів радянських таборів ГУЛАГу розповіла Єлизавета Силка.

На завершення роботи секції поточними результатами етнографічної експедиції, що відбулася у липні 2025 року до села Унгри Окницького району Республіки Молдова (в якому автохтонно проживають українці), поділилися модератори зібрання - Віктор та Катерина Кожухарі. Вони поінформували про специфіку забудови села на складному пересіченому ландшафті, традиційні технології зведення житлових та господарських споруд, супутню будівельну обрядовість; розкрили особливості асортименту та найменувань повсякденних, святкових та обрядових страв, що дотепер побутують у системі життєзабезпечення місцевих українців.

Отже, присвячений Дням європейської спадщини солідний науковий форум, що відбувся 25-26 вересня 2025 року у м. Кишинів, став ефективним майданчиком для обміну досвідом у справі вивчення, збереження та популяризації етнокультурного надбання, засвідчив суголосність сучасних культуроохоронних практик в Україні, Молдові, Румунії, Німеччині, сприяв поглибленню співпраці між спеціалізованими науковими осередками цих держав.

Електронна версія програми та збірника тез конференції