МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
«УКРАЇНСЬКЕ НАРОДОЗНАВСТВО ТА МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО
В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬНИХ ЗМІН»
(наукова конференція пам'яті академіка НАН України Ганни Скрипник)

Учені Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України провели міжнародну науково-практичну конференцію «Українське народознавство та мистецтвознавство в контексті сучасних суспільних змін»

Захід проведено до роковин від дня смерті Ганни Аркадіївни Скрипник

16-17 вересня 2025 року вітчизняна та іноземна наукова спільнота вшанувала пам'ять визначної української вченої-етнолога, талановитої організаторки науки, багаторічної очільниці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, докторки історичних наук, академкині НАН України Ганни Аркадіївни Скрипник. У ці дні було проведено міжнародну науково-практичну конференцію «Українське народознавство та мистецтвознавство в контексті сучасних суспільних змін» (у змішаному форматі).

В Інституті до роботи пленарного і секційних засідань конференції долучилося близько 130 учасників - учені з установ НАН України та закладів вищої освіти, дослідники-працівники провідних бібліотек та музеїв України (Києва, Харкова, Одеси, Рівного, Львова, Острога, Кам'янського, Переяслава, Черкас та інших міст), а також іноземні колеги (із наукових установ Польщі, Молдови, Болгарії, Словаччини, Угорщини, Естонії).

Науковий форум було розпочато урочистим виконанням державного гімну України. Вітаючи учасників пленарного засідання, модератор поважного зібрання, в. о. директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат історичних наук, старший дослідник Наталія Стішова, наголосила, що конференція відбувається на тлі трагічний подій для нашої держави внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну, яка триває вже четвертий рік поспіль. Війна завдала величезних руйнацій, забрала життя найвідданіших синів і дочок та істотно вплинула на все українське суспільство. Водночас, Наталя Сергіївна акцентувала, що вітчизняні вчені-гуманітарії завдячують Збройним Силам України - нашим захисникам і захисницям - можливості проводити відповідні заходи та продовжувати україністичні наукові дослідження. Уже за традицією таких наукових зібрань у стінах Інституту усі присутні вшанували хвилиною мовчання світлу пам'ять героїв і героїнь, полеглих за волю та Незалежність України, а також усіх загиблих у війні.

У контексті тематики міжнародної науково-практичної конференції Наталія Сергіївна акцентувала на вагомості постаті Ганни Аркадіївни в українській та світовій науці. Про академіка НАН України Г. А. Скрипник як талановитого організатора науки, мудрого керівника однієї з провідних академічних установ НАН України - багатопрофільного Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, специфіка якого полягає у комплексному підході до дослідження народної і професійної української культури. Видатна вчена вражала своїми енциклопедичними знаннями та всебічною освіченістю, далекоглядністю. Була «генератором» різноманітних ідей у діяльності Інституту.

Серед поважних гостей на міжнародній конференції з вітальними доповідями виступили - Уповноважена із захисту державної мови, доктор філологічних наук, професор Олена Івановська; виконувач обов'язків академіка-секретаря Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, академік НАН України Богдан Ажнюк; директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України Микола Жулинський; академік НАН України, доктор історичних наук, професор, директор Інституту історії України НАН України, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України Валерій Смолій.

У роботі пленарного засідання з вітальним словом виступили відомі вчені зарубіжжя - доктор етнології, доцент Інституту етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської академії наук Петко Христов; доктор історії, провідний науковий співробітник Інституту культурної спадщини Міністерства культури Республіки Молдова Віктор Кожухар; доктор габілітований, професор Університету імені Адама Міцкевича в Познані Галина Корбич (Польща), доктор історичних наук, професор, іноземний член НАН України Мирослав Сополига (Свидник, Словаччина); доктор габілітований, професор, завідувач відділу етнології та антропології сучасності Інституту археології та етнології Польської академії наук Катажина Косць-Рижко.

Із вітальним словом звернулися до присутніх-учасників конференції ректор Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, кандидат історичних наук, доцент, заслужений працівник України Олександр Самойленко; директор Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових Юрій Соболь, які підкреслили значення діяльності вченої у розбудові української гуманітарної науки.

На пленарному засіданні міжнародної конференції значний інтерес викликала доповідь доктора габілітованого, професора Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Польща) Галини Корбич на тему «Конкурс писанок у м. Гожув Вєлькопольський (Польща): різні обличчя традиції», у якій професійно і ґрунтовно представлено традиції конкурсу писанок у Республіці Польщі.

З-поміж актуальних тем на конференції було виголошено доповідь «Українці та українська культура за межами країни у наукових дослідженнях Ганни Скрипник», репрезентована завідувачем відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидатом історичних наук, ученою-етнологом Галиною Бондаренко.

Значні зусилля Ганна Аркадіївна докладала до збереження національної спадщини. Серед таких ініціатив було видання різнопрофільних історій з музики, театру, української культури, декоративного мистецтва. Останній напрямок наукової діяльності представлено у виступі доктора мистецтвознавства, професора, академіка Національної академії мистецтв України, завідувача відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Тетяни Кара-Васильєвої на тему «Г. А. Скрипник - натхненник і організатор видання «Історія декоративного мистецтва України (у 5-ти томах)». Фундаментальні наукові видання з музичної культури детально презентовано доктором мистецтвознавства, професором, завідувачем відділу музикознавства та етномузикології Оленою Немкович в оприлюдненій доповіді «Г. А. Скрипник і дослідження музичної культури в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України». Зазначені у виступі видання підготовлені під егідою керівника Інституту Ганною Аркадіївною Скрипник.

Доповідь зі ще однієї важливої теми - «Міжнародні проєкти Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України в контексті наукової діяльності академіка Ганни Скрипник» представила завідувач відділу української і зарубіжної фольклористики ІМФЕ НАНУ, кандидат філологічних наук Лариса Вахніна. Учена детально подала широке тло проблематики міжакадемічних проєктів Інституту в напрямку розширення обріїв міжнародної наукової діяльності установи, зокрема під керівництвом Г. А. Скрипник.

Беручи до уваги багатопрофільність ІМФЕ НАНУ, актуальними видаються і роздуми щодо специфіки функціонування відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології, у доповіді на тему «Державницьке мислення академіка Ганни Скрипник у сприянні роботі підрозділу екранно-сценічних мистецтв та культурології в перші роки російсько-української війни» завідувача зазначеного підрозділу, доктора філологічним наук, професора Наталії Мех, яка розглядає хронологічний період перших років російсько-української війни.

Старший науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України Сергій Тримбач у темі «Академік Ганна Скрипник. Про дуалізм академічного й неакадемічного в гуманітарних науках (із особистих спогадів)» звернувся до контроверсійного і досі актуального питання дуалізму академічного й неакадемічного в гуманітарних науках. Опирається у розв'язанні цього питання доповідач на особисті спогади і власний досвід.

У межах конференції 16 вересня відбулося засідання Круглого столу "Культурна спадщина України в умовах війни", який мав два наукові напрями: перший - «Стан історико-культурної спадщини на території України» та другий - «Центри та музеї народного мистецтва: збереження та зміни тематики в умовах сучасності». Модератором цих обговорень була старший науковий співробітник відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, кандидат мистецтвознавства Зоя Чегусова.

У першій частині круглого столу доктор мистецтвознавства, академік НАМУ Тетяна Кара-Васильєва наголосила, що протягом століть український народ виборював право на збереження своєї культури та національної ідентичності. Кандидат мистецтвознавства Зоя Чегусова акцентувала на загрозах для пам'яток історії, архітектури та містобудування Києва, Київщини й Сумщини, які потерпають від ракетних і дронових атак. Аспірант відділу Євген Кузьменко зосередив увагу на втратах історико-архітектурної та монументальної спадщини Донеччини й Луганщини.

У другій частині круглого столу виступи науковців, кандидатів мистетцвознавства, були присвячені впливу війни на народне й декоративне мистецтво; Зінаїда Косицька розкрила особливості творчості майстрів витинанки в умовах війни; Лілія Пасічник звернула увагу на долю музейних ювелірних колекцій в умовах евакуації та руйнацій; Галина Істоміна повідомила про значні втрати у колекціях художньої кераміки; Олена Клименко розглянула проблеми гончарних осередків на прифронтових та окупованих територіях; Наталя Студенець дослідила трансформації у сфері декоративного розпису, а Людмила Сержант наголосила на важливості збереження та популяризації музейних колекцій декоративного мистецтва Чернігівщини.

17 вересня науковий форум продовжив свою роботу на семи секційних засіданням, де було заслухано близько 110 доповідей.

Із тезами доповідей можна ознайомитися за покликанням: https://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/zbirnyky/2025/conference%20theses%2016-17.09.25.pdf

Секція 1. Українська етнологія в добу державної незалежності: наукові осередки, концепції та напрями досліджень.

Секція 2. Етнографічне музейництво в Україні та світі: історія, становлення, сучасний вимір.

Секція 2. Етнографічне музейництво в Україні та світі: історія, становлення, сучасний вимір.

Секція 3. Фольклор і фольклористика у вимірі національної ідентичності.

Секція 4. Український театральний та аудіовізуальний простір: тяглість культурних традицій та розвиток спадщини минулих епох.

 

Секція 5. «Історія українського мистецтва» (2006-2011) і «Студії мистецтвознавчі» (2003-2020): академічні проєкти на зламі епох.

Секція 7. Музичне українознавство в контексті міждисциплінарних досліджень та сучасного культурного процесу.