«УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ У ДОБУ ВИКЛИКІВ»
(ДО 34-ї РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ)

20 серпня 2025 року вчені Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського провели наукову сесію присвячену 34-й річниці Незалежності України.

Робота наукового заходу розпочалася урочисто - з виконання Гімну України.

З вітальним словом до учасників форуму звернулася керівник Інституту Наталія Стішова, акцентуючи увагу на значенні свята для кожного українця, що символізує незламність нашого народу, який здатен відстояти власну свободу, гідність і культуру.

Стішова Н.С. наголосила, що захід відбувається в складний період нашої історії - четвертий рік триває російсько-українська війна. Геноцидальна війна призвела до масових руйнувань культурної спадщини нашої держави та непоправних втрат - відібрала життя кращих синів і дочок України.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять загиблих - воїнів, волонтерів, науковців, митців і всіх наших співвітчизників, чиє життя стало жертвою у боротьбі за вільну Україну.

У рамках наукової сесії було вручено почесну відзнаку НАН України «За підготовку наукової зміни» відомій вченій-етнологу, доктору історичних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Валентині Кирилівні Борисенко.

Наукова сесія спрямована на розгляд одних із важливих аспектів української ідентичності у сучасних життєвих реаліях через осмислення проблематики мистецтвознавцями та народознавцями Інституту.

Зокрема, прозвучала одна із найболючіший тем - це стан культурної спадщини України під час російсько-української війни, адже нині йде загроза не лише людям і територіям, а й духовним основам нашого буття: пам'яткам культури, музеям, унікальним творам мистецтва, про що й було окреслено у першій доповіді "Культурна спадщина України: дослідження, її стан в період новітніх викликів сучасності" авторитетної української дослідниці культурної спадщини, фахівця в галузі народного та образотворчого мистецтва України, завідувача відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, доктора мистецтвознавства, професора, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, академіка Національної академії мистецтв України - Тетяни Валеріївни Кара-Васильєвої.

Наступним узяв слово відомий в Україні та зарубіжжі кінознавець, кінокритик, кіносценарист, культуролог, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії України Олександра Довженка, старший науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту, член-кореспондент НАМ України Сергій Васильович Тримбач. Його доповіді "Нова історична пам'ять українців: особливості формотворення реальності у вітчизняному неігровому кіно 2022-2025 рр." присвячена особливому явищу - формуванню нової історичної пам'яті українців через документальне й неігрове кіно. Адже саме цей жанр фіксує не вигадку, а реальність, стає "застиглим свідком" нашої доби.

Заключна доповідь виголошена кваліфікованим вченим, дослідником етнічної історії та мовної політики, провідним науковим співробітником відділу «Український етнологічний центр», доктором історичних наук, професором Володимиром Миколайовичем Склярем. Виступ вченого на тему "Етномовні наслідки російщення України" містив одну з найскладніших і найболючіших проблем - етномовних наслідків російщення українців. Адже міграції, депортації, асиміляційні процеси - це ті явища, що значною мірою визначили сучасний вигляд української нації та мовного простору.

Виголошені на науковій сесії змістовні доповіді з широким спектром ілюстративного матеріалу досвідченими вчених Інституту, різноаспектно представили особливості феномену української ідентичності, зокрема в мистецькій спадщині, в історичній пам'яті та в мовно-етнічних процесах.