ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ ЗАХОДИ НОВИХ ВИДАНЬ ІМФЕ ім. М. Т. РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
ПРО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ ЗА КОРДОНОМ На засіданнях комісії з фольклористики Міжнародного комітету славістів щомісяця відбуваються презентації наукових видань з різних країн, така ініціатива належить голові комісії, професору Гданського університету (Польща) Деян Айдачич. Серед них завжди важливе місце надається книгам та часописам з України. 6 червня на засіданні Міжнародної комісії з фольклористики Міжнародного комітету славістів відбулася презентація збірника статей учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Культурна спадщина й ідентифікаційні процеси часів воєнного лихоліття: теоретичні та прикладні ракурси досліджень» (Київ, 11-12 липня 2024 року) / [голов. ред. Г. Скрипник]; НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ : Вид-во ІМФЕ, 2024. 550 с.) Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Член комісії, наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидатка філологічних наук Ірина Потапенко представила уміщені в збірнику матеріали. До них увійшли 54 наукові статті, виголошені учасниками однойменної конференції, яка проводилася з нагоди 33 річниці Незалежності України і відбулася 11-12 липня 2024 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України. Збірник складається з шести розділів: Розділ 1 «Пленарні доповіді»; Розділ 2 «Етнокультура та ідентифікаційні трансформації українського соціуму часів воєнного лихоліття»; Розділ 3 «Українське музикознавство у річищі постколоніальних студій: утвердження україноцентричних наративів»; Розділ 4 «Культурно-мистецька спадщина України: дослідження і стан у контексті сучасних викликів»; Розділ 5 «Фольклор та фольклористика в період російсько-української війни: збереження нематеріальної культурної спадщини, ідентифікаційні та державотворчі контексти»; Розділ 6 «Актуальні вектори розвитку українського кіномистецтва та театральної культури». Збірник розпочинається статтею «Українська ідентичність і культура в контексті воєнних викликів та нової геополітичної реальності» академік НАН України Г. А. Скрипник, яка наголосила, що ця конференція відбулася під час російсько-української війни, що триває вже впродовж десяти років, а широкомасштабна - вже третій рік. Війна заподіяла величезні руйнації у країні та спричинила трагедії цілому українському суспільству, згубним чином позначившись і на стані національної культури. Авторка у своїй статті зауважила, що всі ці нелюдські випробування, що випали у ХХІ столітті на долю української нації, беззаперечно, є нестандартним виявом антицивілізаційної, антигуманної сутності російської держави в сучасному світі. Водночас вона підкреслила, що своєю можливістю сьогодні продовжувати україністичні наукові дослідження, зокрема культурно-мистецької спадщини, учені завдячують нашим воїнам - захисникам України. Статті цього збірника розкривають актуальні аспекти складного воєнного повсякдення України, серед яких питання вимушеної міграції, зміни у суспільній свідомості та національній ідентичності, вивчення стану збереження національної культурної спадщини, моніторингу завданих війною втрат, студіювання способів подолання колоніального спадку та утвердження україноцентричних пріоритетів у культурній сфері, аналіз мистецьких заходів та рефлексій на події в Україні воєнної доби. Видання буде цікавим для учених соціогуманітарних напрямків, наукових і педагогічних працівників та студентів закладів вищої освіти, музейників, працівників галузі культури України та зарубіжжя. Членкиня президії комісії з фольклористики, завідувачка відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидатка філологічних наук Лариса Вахніна презентувала нову колективну монографію відділу - «Російсько-українська війна у сучасному фольклорі: антропологічний вимір (Відповідальний редактор Л. Вахніна. Київ, ІМФЕ, 2025. 358 с. Ця робота, яка складається з 3-х розділів, торкається актуальної проблематики антропології війни та висвітлення її у сучасній фольклористиці. Важливо, що авторами використано чимало польових матеріалів та особисті враження, особливо першого року війни. Л. Вахніна звернула увагу присутніх на обкладинку книжки та її художнє оформлення, де використано малюнок художниці та вишивальниці Любові Панченко, яка загинула під час окупації Бучі. Експозиція її картин зараз представлена в Музеї історії Києва. Виступ доповідачки доповнила секретар комісії з фольклористики, відповідальний секретар видання, в.о. заступниці директора ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, кандидатка філологічних наук Мирослава Карацуба, яка наголосила на питаннях підготовки роботи до друку. Книжка викликала великий інтерес у присутніх зарубіжних колег, зокрема доцент Илиана Чекова (Болгарія), кандидатка філологічних наук Інни Головахи-Хікс (США) та професор Наталія Кононенко (Канада). Одним з питань було, де можна з нею ознайомитися, оскільки таке видання - це унікальний досвід. Доктор Ярослав Конєва (Польща) сказала - «сильно і професійно зроблено. Підготую рецензію». Професор Наталія Кононенко звернулася до прикладу своєї родини, яка мусила виїжджати з Харкова під час Другої світової війни, і сьогодні і вона, і її чоловік, який пам'ятає минулу війну, щодня переживають за Україну та її долю і не можуть усвідомити, як у ХХІ столітті на європейський континент знову прийшла війна як загроза всьому цивілізованому світу. На попередньому засіданні комісії старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидатка філологічних наук, членкиня комісії І. Коваль-Фучило презентувала також нове видання Інституту «Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 12. Культура повсякдення часів російсько-української війни [голов. ред. Г. Скрипник], укладачі Олена Таран, Ірина Коваль-Фучило; НАН України ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2024. 848 с. У виданні представлені усі області України. Опубліковано близько 400 інтерв'ю. Час запису: від квітня 2022 ˗ до кінця 2023 р. Важливо наголосити на цінності цих ранніх записів, які не зазнали фольклоризації і впливу ЗМІ. Тематика оповідей зосереджена на реаліях війни, на впливі війни на ідентифікаційні практики громадян України, зміні демографічної ситуації в країні внаслідок воєнних дій; представлено соціонормативну культуру в умовах воєнного повсякдення, зокрема нові реалії, як-от волонтерство, громадська взаємодопомога, самоорганізація та самооборона, спільні релігійні практики. Збирачами видання є етнологи, фольклористи, науковці з різних музеїв, навчальних закладів, громадських організацій з усіх куточків України - від Сум до Ужгорода, від Чернігова до Одеси. Були залучені також студенти-етнологи під час польових етнографічних практик у різних регіонах України. Типові мотиви оповідей зосереджено у сюжетах про самоорганізацію на місцях (спільне приготування їжі, пошук ліків, евакуація людей тощо); прагнення передати звуки війни (сирени, ранішні дзвінки, бомбардування, обстріли, вибухи): Ми прокинулися від вибухів; неможливість повірити у війну: Я не могла повірити, що це війна...; Чоловік казав, що буде війна. Я не вірила до останнього. Типовим є мотив, що це короткотривалі події: Ми думали, що це все швидко закінчиться. В оповідях людей, які пережили окупацію, частими є згадки про контакти з окупантами, прагнення передати розмову в репліках. Люди, які стали вимушеними переселенцями, обов'язково згадують переповнені вокзали, евакуаційні поїзди. У розповідях мешканців деокупованих містечок і сіл постійними є описи картин зі свого населеного пункту після деокупації: Багато зруйнованих та згорілих будинків; Скрізь стояли вказівники, куди можна йти, а куди ні; згорілі танки та бетеери. Усі представлені книжки розміщено на сайті ІМФЕ НАН України у вільному доступі. У презентаціях, крім зарубіжних колег, брали участь співробітники відділу української та зарубіжної фольклористики, «Українського етнологічного центру» та екранно-сценічних мистецтв і культурології. Зокрема, проф. Наталія Мех, підкреслила важливість такої роботи, адже голос українських фольклористів у світі є цінним сьогодні, як ніколи. Згадані видання були високо оцінені НАН України на виставці до Дня науки у травні 2025 р. 
зав. відділу української та зарубіжної фольклористики,
кандидатка філологічних наук
Лариса Вахніна наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики,
кандидатка філологічних наук
Ірина Потапенко
|
