Горбунова Ірина Валеріївна кандидат мистецтвознавства (зі спеціальності «Музичне мистецтво», 2011), молодший науковий співробітник (2013) відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ E-mail:
Ця адреса ел. пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Яваскрипт.
Горбунова Ірина Валеріївна, 1976 р.н., с. Абрикосівка, Крим. Навчалася в Сімферопольському музичному училищі ім. П. І. Чайковського (1991-1995, спеціальність «Скрипка», «Теорія музики», диплом з відзнакою), Донецькій державній консерваторії ім. С. С. Прокоф'єва (1995-2000, спеціалізація «Музикознавство», диплом з відзнакою). Працювала в Сєвєродонецькому музичному училищі ім. С. С. Прокоф'єва викладачем музично-теоретичних дисциплін (2000-2013), від 2013 - в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського (відділ музикознавства та етномузикології) на посаді молодшого наукового співробітника. Науковий шлях. Протягом 2005-2010 була пошукувачем в аспірантурі Національної музичної академії України ім.. П. І. Чайковського, кафедра історії музики етносів України та музичної критики, науковий керівник - Соломонова О. Б. 22 грудня 2010 захистила кандидатську дисертацію на тему «Музичне пародіювання як засіб створення сатиричної образності (на прикладі творів українських та російських композиторів ХІХ-ХХІ століть)», спеціальність 17.00.03 - «Музичне мистецтво», захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.857.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Одеській державній музичній академії ім. А. В. Нежданової. Диплом кандидата наук отримала в 2011 р. За період роботи в ІМФЕ була ученим секретарем відділу (2013-2020), брала участь у редколегіях наукових видань Інституту, зокрема: Українська музична енциклопедія, т. 6 (відповідальний редактор літери «Сл-Ся», 2022); біобібліографічний довідник «Діячі української музичної культури у світі (ХIХ-ХХI століття)» (відповідальний редактор літер «А-М», 2022). Напрямки досліджень. сміхова музична культура, музичне пародіювання, поліфонія, метроритм, «музика українського балету», «музичне життя етноменшин України; науково-дослідний профіль - музично-теоретичний, музично-історичний, культурологічний. Відкриті профілі науковця: Сторінка на порталі НАН України: https://old.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000021534 Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=new_profile&hl=ru Orcid: https://orcid.org/0000-0001-6302-4366 Основні праці 1. Особливості виконання фортепіанних творів Клода Дебюссі на прикладі прелюдії «Ворота Альгамбри» (порівняльний аналіз трьох інтерпретацій мініатюри). Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2014. Число 1 (45). С. 35-42. 2. Особливості втілення сміхової культури скоморохів у сучасній українській музиці (на прикладі симфонічної картини «Награвання» С. Турнєєва). Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2015. Число 1 (49). С. 42-48. 3. Горбунова І. Пародія. Українська музична енциклопедія. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2018. Т. 5. С. 76-83. 4. У співавторстві з: Пясковським І. Поліфонія. Українська музична енциклопедія. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2018. Т. 5. С. 305-317. 5. Сучасні аспекти музикознавчого прочитання Третьої симфонії Бориса Лятошинського: порівняльний аналіз двох авторських редакцій твору. Українська музична культура: глобалізаційні виклики та національні реалії : колективна монографія. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2019. С. 52-88. 6. Прийоми пародіювання як засіб створення сатиричної образності в жанрі райка. Українська музика: історичний, теоретичний та культурологічний дискурс : колективна монографія. Київ: ІМФЕ ім.. М. Т. Рильського, 2019. С. 50-95. 7. Музичне життя етноменшин Радянської України у 1930-х роках. ІХ Міжнародний Конгрес україністів. Мистецтвознавство. Культурологія. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2019. С. 249-262. 8. Засоби пародіювання в сатиричній опері Миколи Лисенка «Енеїда». Часопис НМАУ ім. П. І. Чайковського. Київ: НМАУ, 2020. № 2-3(47-48). С. 7-20. 9. Жанр фортепіанної транскрипції в європейській музиці і внесок у нього українських піаністів ХХ - початку ХХІ століття. Україна і світ: музичний полілог : колективна монографія. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2021. С. 30-57. 10. У співавторстві з: Загайкевич М. Становлення українського національного балету. Українська музична культура 1930-1941 років у європейському контексті: нові погляди, матеріали : колективна монографія. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2021. С. 247-286. 11. Музичне життя Криму 1930-х років. Музична культура Донбасу, Криму: науково-популярні нариси. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2021. С. 10-28. 12. Луганський осередок Національної спілки композиторів України. Музична культура Донбасу, Криму: науково-популярні нариси. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2021. С. 29-52. 13. Ритм. Українська музична енциклопедія. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2023. Т. 6. С. 111-120. 14. Сатира. Українська музична енциклопедія. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2023. Т. 6. С. 304-309. 15. Сімферопольське музичне училище імені П. І. Чайковського. Українська музична енциклопедія. Київ: ІМФЕ ім.. М. Т. Рильського, 2023. Т. 6. С. 398-401.
|