Шевчук Тетяна Миколаївна кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України E-mail:
Ця адреса ел. пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Яваскрипт.
Народилася 17. 12. 1958 року в с. Бараші Ємільчинського (нині Звягельського) р-ну Житомирської обл., у 1982 р. закінчила філологічний факультет Київського державного (нині національного) університету ім. Т. Г. Шевченка. Науковий шлях: Закінчила аспірантуру ІМФЕ, 1986 року в Інституті мистецтвознавства, етнографії і фольклору АН Білорусі захистила дисертацію «Фольклоризм сучасної української поезії (1960 - 1980-ті рр.).» за спеціальністю 10.01.09 «фольклористика». Працювала на посадах лаборанта, молодшого, старшого наукового співробітника відділу фольклористики, нині старший науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики. Напрямки досліджень: історія української фольклористики 20 - 30-х рр. ХХ століття, замовляння, українська народна епіка (думи), усна снотлумачна традиція ХХ століття, фольклор українських євреїв, фольклор військовополонених українців часів Першої світової війни. Освітня діяльність: Упродовж 1989-1990 рр. викладала курс «Українська народна творчість» на філологічному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка, з 1997 по 2021 рік - курс «Фольклористика» на ФГН Києво-Могилянської академії (кафедра літературознавства). Відкриті профілі науковця: Сторінка на порталі НАН України: https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Contacts.aspx?PersonID=0000021726 ORCHID: https://orcid.org/0009-0000-1359-7123 Google Scholar: https://scholar.google.com/citations?hl=uk&user=eIAhY-oAAAAJ Основні праці: 1. Шевчук Т., Ставицька Я. Українська усна снотлумачна традиція початку ХХ століття ( розвідки та тексти). Київ: Дуліби, 2017. 224 с. 2. Фольклористичні етюди. Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський. 258 с. 3. Нові моделі міжетнічної культурної взаємодії:: українсько-єврейська ідентичність крізь призму фольклору. Сучасні аспекти дослідження міжетнічних зв'язків у фольклорі: колективна монографія. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України. 2019. С.19-46. 4. Рожа (ружа, роза) в украинском обрядовом фольклоре. Гора калинова (билыни свет у традиционноj культури словена). Зборник радова. Београд, 2019. С. 39- 55. 5. Українсько-єврейське фольклорне пограниччя. Фольклор пограниччя в сучасному європейському науковому дискурсі: колективна монографія. Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. 2021. С.223-258. 6. Штрихи до просопографічного портрета М. Грушевського: зі щоденникових записів етнографа В. Кравченка. Український історичний журнал. 2022. Число 2. С.194-202. 7. Шевчук Т. Легенди про церкву, що «провалилася крізь землю», у контексті українсько-єврейських фольклорних контактів //Слов'янський світ. 2020. Вип. 19. С.201 - 220. 8. Чорне море й Азовське море в українському козацькому епосі. Дриновський збірник. Харків-Софія. Том ХIII, 2020. С.81-89. 9. Невідомі сторінки з історії української гуманітаристики 1920-х рр.: Катерина Грушевська й Королівський антропологічний інститут Великобританії та Ірландії в міжнародному проекті з вивчення народного сонника. Український історичний журнал. 2016. Число 6. С. 42- 48. 10. Чи були герої зрадниками, або Ще раз про проблему історизму фольклору (з приводу статті О. Галенка «Зрадники-герої або український ідеал потурченця», опублікованої в альманаху «Соціум» (2006 р., вип. 6)). Український історичний журнал. 2012. № 5. С. 229-237. 11. З історії вивчення українського народного сонника: лист Катерини Грушевської до Чарльза Габріеля Селігмана (з архіву Королівського антропологічного інституту Великобританії та Ірландії. Слов'янський світ, 2018. Вип. 17. С. 57- 63. 12. Запис снотлумачення на іконі в контексті народної агіографії. Народна творчість та етнологія, 2018. №1 (371). С. 57-60.
|