imfe.jpg
  English
.
.
.

 

Козар Лідія Петрівна

 

фольклористка, кандидат філологічних наук (1997), доцент (2004), старший науковий співробітник ІМФЕ НАНУ (2010).

E-mail: Ця адреса ел. пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Яваскрипт.

Народилася 1 червня 1958 року в селі Верхівка Тростянецького району Вінницької області. Після закінчення місцевої восьмирічної школи навчалася в Балтському педагогічному училищі (1973-1978). Учителювала в рідному селі (1978-1984).

 

Науковий шлях: Навчалася на філологічному факультеті Київського університету ім. Тараса Шевченка (1984-1989). Працювала вчителькою української мови і літератури в Ірпінській середній школі №3, водночас заочно навчаючись в аспірантурі ІМФЕ НАН України (1992-1996). У листопаді 1997 року захистила дисертацію «Борис Грінченко як фольклорист» й здобула науковий ступінь кандидата філологічних наук. Працювала викладачем фольклористики в Інституті підвищення кваліфікації учителів ім. Б. Грінченка, в Слов'янському університеті, викладала українську мову в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України. Із вересня 2001 року - науковий співробітник відділу української фольклористики ІМФЕ НАНУ.

 

Напрямки досліджень - історія української фольклористики другої половини ХІХ - початку ХХ ст., внесок українських громад в розвиток національної фольклористики, вивчення фольклористичної діяльності українських громадських діячів другої половини ХІХ ст. - Бориса Грінченка, Марії Грінченко, Тадея Рильського, Олександра Лоначевського-Петруняки, Трохима Зіньківського, Василя Степаненка, Митрофана Дикарева, Федора Вовка, Василя Доманицького, Василя Горленка, Івана Липи, Мусія Кононенка, Володимира Науменка, Олександра Русова, Івана Зозулі, Юхима Гребенюка, Григорія Коваленка, Михайла Коцюбинського, Марка Кропивницького, Володимира Самійленка, Івана Коновала, дослідження сюжетної варіативності дум «Вдова», «Брат і сестра», «Поворот сина», «Сон удовиченка», «Про Сорочинські події», «Як на славній Україні», опублікувала низку праць про постать Т. Шевченка, про дослідження часописів «Украинская жизнь» та «Киевская старина», про розгляд усних оповідей про окупацію Ворзеля під час російсько-української війни 2022 року, про сучасні воєнні «плачі» 2022 року.

 

Відкриті профілі науковця:

Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=IQtXUs0AAAAJ

Orcid: https://orcid.org/0000-0003-2997-6106

 

Основні праці:

1. Борис Грінченко як фольклорист. Київ, 2005. 147 с.

2. Фольклористична діяльність родини Грінченків. Концепції культури в історії української гуманітарної думки ХІХ - ХХ ст.: Колективна монографія. Київ, 2007. С.68-94.

3. Внесок Василя Горленка в історію української фольклористики. Дослідники українського фольклору: невідоме та маловідоме. Київ, 2008. С.122-153.

4. Фольклористично-етнографічна діяльність Т. Зіньківського в контексті українського національного відродження кінця ХІХ ст. Дослідники українського фольклору: невідоме та маловідоме. Київ, 2008. С.277-298.

5. В. Степаненко як український громадський діяч і збирач фольклору. Дослідники українського фольклору: невідоме та маловідоме. Київ,2008. С. 299-314.

6. Ялтинський запис Лесі Українки і Климентія Квітки думи про вдову: текст і контекст (до 100-річчя музично-етнографічної експедиції у справі дослідження кобзарства). VІІ Міжнародний конгрес україністів. Збірник наукових статей. Фольклористика / Головний редактор Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М. Рильського. Київ, 2012. С. 90-99.

7. Тарас Шевченко в дослідженнях українських громадських діячів на початку ХХ століття. VІІІ Міжнародний конгрес україністів. Збірник наукових статей. Фольклористика / Головний редактор Г. Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М. Рильського. Київ, 2015. С.79-96.

8. Роль українських громад у формуванні теоретико-методологічних засад фольклористики другої половини ХІХ - початку ХХ століття: погляд на проблему. Слов'янський світ. 2016. Вип.15. С. 151-179.

9. Марія Грінченко та її рукописна збірка прислів'їв і приказок в історії української фольклористики (до 145-річчя від дня народження, 90-річчя від дня смерті). Слов'янський світ. 2018. Вип.17. С. 42-56.

10. Громадський діяч Олександр Лоначевський-Петруняка в історії української фольклористики. Народознавчі зошити. 2019. №4. С. 934- 943.

11. Внесок Василя Доманицького в українську фольклористику: утвердження порівняльно-історичного методу досліджень. Народознавчі зошити. 2019. №5 (149). С. 1068-1093.

12. До історії взаємин громадівця Олександра Лоначевського-Петруняки з Михайлом Драгомановим у контексті національного відродження другої половини ХІХ століття (фольклористично-етнографічний аспект). ІХ Міжнародний конгрес україністів. Фольклористика. Українознавство. Збірник наукових статей (До 100-річчя Національної академії наук України). Київ: Видавництво ІМФЕ, 2019. С.70-77.

13. Тадей Рильський і українська фольклористика (до 180-річчя з дня народження). Слов'янський світ. 2020. Вип.19. С.233-268.

14. Фольклористична спадщина Тадея Рильського в дослідженні Олексія Дея. Матеріали до української етнології. 2021. №20(23). С.68-74.

15. Пісні про руйнування Запорізької Січі із збірника Б. Грінченка і сучасні воєнні «плачі» 2022 року. Українська мова та культура в сучасному гуманітарному часопросторі: аспекти формування комунікативної компетентності фахівця: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Ірпінь: Державний податковий університет, 2022. С.44-54.