МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СІМ'Ї

10-11 квітня відбулась науково-практична конференція «Українська сім'я в міжкультурних та трансдисциплінарних вимірах сучасності». Організаторами конференції були Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв Миколаївської обл.), благодійний фонд «Шанс на зміни» (м. Київ). Науковий форум відкривали вітальні слова уповноважених представників зазначених вище установ. У роботі конференції, що проходила в онлайн-форматі, взяли участь співробітники різних академічних і освітніх центрів України, керівники й працівники громадських об'єднань та фондів, аспіранти, студенти закладів вищої освіти.

Сім'я як один із базових інститутів українського соціуму давно перебуває в стані трансформації, окремі її функції зазнають кризи через соціально-економічні фактори, у тому числі й через суспільні втрати та зрушення, заподіяні війною. Основною метою конференції було створення трансдисциплінарної наукової платформи для обміну науково-теоретичними розробками, практичним досвідом вирішення проблем, пов'язаних із сучасним функціонуванням сім'ї. У доповіді «Трансдисциплінарний підхід у дослідженні сім'ї» Галини Бевз (докторка психологічних наук, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України) висвітлювались теоретико-методологічні аспекти сучасних досліджень про сім'ю, уточнювався понятійно-категоріальний апарат. Про сучасні форми організації сімейного життя в Україні, їх законодавчі та правові аспекти йшлося у доповіді Зорислави Ромовської (докторка юридичних наук, Львівський національний університет імені Івана Франка). Різноплановість представлених доповідей та повідомлень дозволила учасникам конференції ознайомитись з медичними, психологічними ракурсами сімейного життя. Дослідження Олександра Луценка (кандидат медичних наук, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України) стосувалось взаємозв'язку здоров'я підлітків з соціально-економічним становищем родини. Широке коло питань психології сім'ї (структура сімейних цінностей, етичні дилеми в роботі сімейного психолога) аналізувалось у доповідях кандидаток психологічних наук Лариси Бобрової (Інститут соціальної та політичної психології НАПН України) та Людмили Опанасенко (Чорноморський національний університет імені Петра Могили).

Культурно-антропологічний зріз сучасних досліджень української сім'ї був репрезентований у доповідях та повідомленнях науковців ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. Олена Чебанюк, кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики ознайомила слухачів з концептом образу пана господаря в українському фольклорі, його сучасними інтерпретаціями. Про різні аспекти родинного життя в умовах військового часу йшлося в доповідях співробітниць відділу «Український етнологічний центр», кандидаток історичних наук Галини Бондаренко та Олени Таран. Трансформація релігійних родинних практик, зміна конфесійної ідентичності в умовах війни, сучасні форми народної релігійності висвітлювалися у доповіді «Релігійне життя українських родин в умовах війни» Г. Бондаренко. Доповідь «Сімейні мортальні практики в екстремальних умовах оточеного та прифронтового міста» О. Таран інформувала про новий трагічний досвід в ритуальному житті українських сімей, набутий ними в ході війни. Попередні результати власного дослідження українських біженських спільнот у Польщі, Франції, Фінляндії були виголошені у доповіді «Українська сім'я в умовах біженства через російсько-українську війну» кандидатки історичних наук Ірини Коваль-Фучило. Сучасні форми родинної святкової культури мешканців малого міста аналізувались у виступі аспіранта другого року навчання відділу «Український етнологічний центр» Андрія Бацвіна. Етнографічна тематика була представлена презентацією «Українська сім'я в період російсько-української війни: на прикладі виставки «Кохайтеся чорнобриві...» Олени Громової (Національний музей народної архітектури та побуту України).

Формат конференції окрім наукових доповідей передбачав також ознайомлення та обмін досвідом психологічно-реабілітаційних програм допомоги сім'ї в умовах війни. Громадськими організаціями та благодійними фондами були репрезентовані конкретні заходи та методи їхньої роботи: психосоціальна підтримка родин військовослужбовців - Олеся Малецька (ГО «Жіноча Сила»); робота з підлітками-сиротами - Майя Чижевська (благодійний фонд «Шанс на зміни»); програми відновлення під час війни - Йосиф Зісельс (Конгрес національних громад України, Ваад України); соціально-психологічна реабілітація Захисників та Захисниць у Київському міському центрі «Аскольд» - Оксана Вербовська (Київський міський Центр соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів). Психолог Максим Звєрєв, що зараз перебуває у лавах ЗСУ, зміг підключитися до конференції прямо з-під Бахмута, щоб поділитись авторською методикою «Щоденник для подружніх пар: шпаргалка сімейного щастя» для налагодження стосунків на відстані, розробленою разом з дружиною, магістром психології Катериною Звєрєвою.

11 квітня, на другий день конференції відбулось чотири майстер-класи, три з яких підготовлені фахівцями Чорноморського національного університету імені Петра Могили (І. Кучманич, Н. Ференс, Л. Захарова) і стосувались засобів роботи з сімейною системою методик подолання пасивної агресії в умовах війни, особливостей соціально-психологічної підтримки сімей, що мають дітей-інвалідів. Майстер-клас з психофармакотерапії депресивних та тривожних станів, що пов'язані зі сном в умовах війни, провела лікар-психіатр вищої категорії Анжеліка Щербакова. Учасниками конференції було також проведено круглий стіл з питань підготовки соціально-психологічного словника-довідника «Сім'я і освіта» (ведучі: Ю. Приходько, Г. Бевз). За результатами обговорення концепції видання запропоновано створити робочу групу. Від науковців ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України (Г. Бондаренко, О. Таран) надійшла пропозиція включити до майбутнього словника культурно-антропологічну термінологію, що стосується ступенів спорідненості, етнографії дитинства, родинних свят та обрядів. При підведенні підсумків конференції її учасники відзначили актуальність цього наукового заходу, важливість співпраці науковців та фахівців-практиків в контексті вирішення проблем сучасної української сім'ї. У прийнятій підсумковій резолюції запропоновано зробити конференцію щорічною.

Матеріал підготувала Галина Бондаренко,
к. і. н., провідна наукова співробітниця відділу «Український етнологічний центр»
ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.