Мистецтвознавці Інституту продовжують цикл наукових семінарів

1 квітня 2023 року в рамках циклу онлайн-семінарів, започаткованих у Відділі образотворчого та декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України з питань нових досліджень українського та європейського декоративного мистецтва, відбувся черговий семінар на тему «Школа Баухауз і мистецтво кераміки ХХ століття: за матеріалами ювілейної виставки в Музеї Бойманса ван Бенінгена. Ротердам, 2019 рік». Доповідач Людмила Сержант, в обговоренні взяли участь співробітники відділу, колеги з інших підрозділів Інституту та науковці з інших установ.

Революційні ідей школи Баухауз (1919-1933 рр.) суттєво вплинули на загальну естетику світового, у тому числі й українського, мистецтва кераміки ХХ століття та на світогляд багатьох митців, а саме спонукали їх до переосмислення принципів творчості, дали імпульс новим художнім спрямуванням. Стиль Баухаузу поєднав у собі авангардистські ідеї з функціоналізмом, втілився у пошуках нових формальних, колористичних, композиційних і образних рішень.

Програмні засади діяльності школи було викладено її керівником Вальтером Гроппіусом у «Маніфесті», в якому, зокрема, було проголошено мету: «Створити нову гільдію ремісників, без класових відмінностей, які зламають надмірні бар'єри між майстром і художником». Творча уява і художнє мислення студентів розвивалося на засвоєнні курсів з теорії формотворення та кольору Йоганнеса фон Іттена (1888-1967), Ласло Махой-Надя (1895-1946), Василя Кандинського (1866-1944) та інших. Практичні навички студенти отримували в ремісничих і художніх майстернях. Основними стильовими напрямками, які розвинулися у школі й набули загального поширення, стали експресіонізм, абстракціонізм, конструктивізм. У декоративному мистецтві та архітектурі - функціоналізм та мінімалізм.

Гончарну майстерню Баухаузу (1920-1925) було засновано в традиційному центрі німецького гончарства містечку Дорнбурзі на Заале, недалеко від Дассау. Керував майстернею скульптор Герхард Маркс (1889-1981). Технології навчав місцевий гончар Макс Крехан (1875-1925). Найвідоміші учні майстерні - Теодор Боглер (1897-1968), Отто Ліндіг (1895-1966), Маргерита Фрідлендер (1896-1985), Вернер Буррі (1898-1972), Франц Вільденхайн (1905-1980), Маргарет Хейман (1899-1990). Після закінчення школи вони працювали на майолікових і порцелянових заводах, організували власні керамічні майстерні, викладали в навчальних закладах, де готували керамістів, брали участь у виставках. Це сприяло розвитку і поширенню ідей і методів Баухаузу. З'явилися послідовники стилю і серед митців, які не були безпосередньо пов'язані зі школою.

Головним завданням гончарної майстерні, як і школи в цілому, була підготовка фахівців, які б проектували нові зразки продукції для промислового виробництва. Важливу роль у формуванні стилю кераміки Баухаузу відіграли теоретичні розробки Г. Маркса. Він виховував у студентів самостійне творче мислення, спонукав до експериментів, які ґрунтувалися на глибокому осмисленні традицій світового керамічного виробництва і втілювалися у новаторських творах з майоліки, кам'яної маси, порцеляни.

Через майстра М. Крехана студенти знайомилися з традицією німецького гончарства, засвоювали раціональні технологічні прийоми, осягали віковий досвід взаємин з матеріалом, осмислювали його технічні можливості. У поєднанні факторів новаторства і традиції, естетичного й функціонального виник новий стиль ужиткової кераміки. Вироби, виготовлені в майстерні, були привабливі, зручні в користуванні й добре підходили для масового промислового тиражування. Вони стали органічною складовою образу повсякдення, втіленням нової філософії життя. Підприємства з виготовлення майоліки та порцеляни все більше орієнтувалися на нові популярні форми, які відповідали духу часу.

Кераміка Баухаузу є частиною загального культурного надбання школи, втіленням її естетичних принципів, які принесли у порцеляну, фаянс і майоліку стриманість та елегантність. Стиль школи у подальші роки вплинув на розробки дизайнерів у Німеччині, Нідерландах, Швеції Сполучених Штатах, країнах Східної Європи, у тому числі й в Україні.

На виставці в Нідерландах, у 2019 році, яку відвідала і ретельно опрацювала Людмила Сержант, була комплексно представлена культурно-мистецька спадщина БАУХАУЗУ у всіх видах декоративного мистецтва та дизайну - кераміка, текстиль, метал, меблі, світильники, графіка та ін., було відображено творчість її видатних представників - викладачів, учнів та митців, які знайшли натхнення в її естетиці. Ця виставка не лише дала відвідувачам уявлення про видатну роль школи в мистецтві ХХ століття, а й, безумовно, стимулювала нові наукові й творчі пошуки.

Інформацію підготували
доктор мистецтвознавства, завідувач відділу
образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
Т. В. Кара-Васильєва;
молодший науковий співробітник відділу
образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва
Л. В. Сержант