Семінар відділу образотворчого і декоративно-прикладного мистецтв: «Польські й українські витинанки в колекції Маріана Покропка (Музей народного мистецтва в Отрембусах) 4 березня 2023 року в рамках циклу онлайн-семінарів, започаткованих у відділі образотворчого та декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України з питань нових досліджень українського та європейського декоративного мистецтва, відбувся черговий семінар на тему «Польські й українські витинанки в колекції Маріана Покропка (Музей народного мистецтва в Отрембусах)». Присутні співробітники відділу, колеги з інших підрозділів Інституту та зацікавлені науковці різних провідних установ України з великим бажанням зустрілися онлайн обговорити актуальну тему й останні події. Про діяльність видатного польського етнолога, професора Маріана Покропка (1932-2023), який нещодавно, 13 січня, відійшов у кращі світи, розповіла завідувачка відділу української та зарубіжної фольклористики, канд. філол. н. Леся Вахніна, а також наукова співробітниця, канд. мист. Зінаїда Косицька. Фольклористка Л. Вахніна висвітлила постать Маріана Покропка у контексті розвитку європейської, польської, української науки, зауваживши, що активна викладацька діяльність професора тривалістю понад 65 років, сприяла вихованню значної кількості фахівців-етнологів, Тому в Польщі сьогодні практично кожен працівник, хто пов'язаний з етнологією, мистецтвознавством чи музеєзнавством свого часу студіював і прослухав курс його авторських лекцій у Варшавському університеті. З цією установою пов'язане все наукове життя професора Маріана Покропка, де він очолював Кафедру польської і слов'янської етнографії при Інституті етнології та культурної антропології. Вахніна Л. розповіла про знайомство з професором на міжнародній конференції, про співпрацю та сприяння в проведенні фольклорної практики українських студентів на Підляшші, якою вона мала можливість керувати. Важливим заходом для розвитку українсько-польських культурних взаємин стала організація, з ініціативи директора ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, академіка Ганни Скрипник у 2004 році, виставки польських витинанок в Українському домі у Києві, для якої професор надав витинанки зі своєї власної колекції. Було також видано буклет згаданої виставки, який зберігається в бібліотеці ІМФЕ. В організації виставки взяла участь Тетяна Кара-Васильєва, яка зустрічалась і консультувалась з Маріаном Покропком в Польщі під час експедицій і підготовки історико-етнографічного дослідження «Холмщина і Підляшшя». Із розповіді Зінаїди Косицької слухачі дізналися про активну діяльність науковця, як колекціонера, з цікавістю переглянули світлини з його приватного Музею народного мистецтва в Отрембусах, де стіни й стелажі, завішені й заставлені численними експонатами, виготовленими народними майстрами: килимами, дереворізьбленням, живописними, керамічними роботами тощо. Окремі фото демонстрували експозицію виставки «Українське народне мистецтво у колекції Музею в Отрембусах» (Ukraińska sztuka ludowa w zbiorach Muzeum Sztuki Ludowej w Otrębusach)», що була відкрита 22 травня 2022 на підтримку українців у їхній боротьбі з російською агресією. Захід тривав майже чотири місяці, до вересня. Серед представлених тоді зразків вирізняються гуцульські кахлі й підсвічники, давні ікони на склі, керамічні тарелі, вишиті й ткані рушники, твори народних художників України та інші самобутні зразки. Детальніше З. Косицька зупинилася на витинанках колекції Маріана Покропка, продемонструвала світлини з роботами українських і польських майстрів, серед яких у колекції є твори українських аматорів і професійних художників: Галини Дудар (м. Тернопіль), Вікторії Нестерової (м. Часів Яр Донецької обл.), Людмили Бабіч (смт. Царичанка Дніпропетровської обл.) та інших. Із польських народних паперових оздоб цінної колекції професора учасники семінару переглянули найкращі зразки монохромних і поліхромних витинанок з опочинських, ловицьких, курпьовських осередків, де спостерігаємо в однотипних оздобах виразні регіональні відмінності. Особливу увагу викликали прикраси, що в окремих регіонах мали різні назви: «wstążki» (стрічки), «klapoki» (клапокі), «tasiomki» (тасьма). Всі вони мають однакові складники - верхню частину, вирізану на зразок кружала чи ромба і дві нижні - що звисають до низу символічними двома паралельними чи дещо розхиленими стрічками. Характерно, що в творах опочинських майстрів набули популярність оздоби такого типу навіть із трьома нижніми «стрічками», їх називали «mazury z ogonami» («мазури з хвостиками»). Розміри й пропорції складових, а також додаткові барвисті акценти, вирізані з кольорового паперу й наклеєні на основу, надають виробам щораз відмінного художнього вирішення. Польські господині їх, як правило, кріпили між іконами, що на стінах тут традиційно розміщують на певній віддалі одна від одної. У Польщі також набули популярності витинанки розеткових форм - «gwiozdy» («звізди»), що так само в кожному регіоні мають відмінні характерні вирішення: монохромні зі щедрим ажуром (курпьовські) чи з багатьма наклеєними барвистими доповненнями (ловицькі). Діяльність Маріана Покропка як колекціонера сприяла тому, що в його приватному Музеї нині представлене унікальне зібрання різних творів народного мистецтва: дерев'яної пластики, тканих і гончарних виробів та різних інших зразків народного мистецтва переважно середини й другої половини ХХ століття. З. Косицька згадала, що одного разу їй пощастило застати колекціонера за створенням великого дерев'яного вівтаря, декорованого в народних традиціях для святкування Дня Тіла й Крові Христових - у Польщі це одне з найбільших релігійних свят, що відзначають надзвичайно урочисто: вулицями міст і сіл проходять процесії парафіян, багато хто одягає національні строї (у 2022 р. його відзначали 16 червня). Почергово хода зупиняється біля чотирьох рукотворних святково декорованих вівтарів, де священик зачитує фрагменти з Євангелії. Саме таку величну інсталяцію виготовляв професор для місцевої релігійної громади. У роботі знайшли природне втілення народні образи з його музейної збірки. Під час зустрічі він натхненно розповідав про кожну деталь майже завершеної конструкції, і було видно, що він дихає цією справою і нею живе. Принагідно З. Косицька зазначила, що спілкування з Маріаном Покропком завжди було цікавим і легким, він умів вдало пожартувати, якщо, раптом, хтось ніяковів, намагався невимушено підтримати співрозмовника й ніколи жодним словом чи рухом не нагадував про власні надзвичайно високі фахові здобутки, яких він досяг невтомною працею. Особливою підтримкою досліднику в його діяльності завжди була дружина, пані Станіслава, привітним настроєм якої наповнювалися всі дні науковця і його родини. Разом вони виховали сина й доньку, які не раз порадували батьків онуками. У кожній справі пані Станіслава надійно підтримувала вченого, примножуючи його сили й натхнення. На всіх імпрезах в Музеї вона була його правою рукою. Приємно було спостерігати, як матері активно допомагають уже дорослі діти, зокрема, сім'я доньки Аґнєшки і її чоловіка Томаша (Tomasz Świderski). За розповідями рідних, професор мріяв працювати до останнього дня, і його бажання здійснилося. Останню лекцію про мистецтво Підляшшя він прочитав за місяць до відходу, 19-го грудня 2022 року в Освітньо-конференційному Центрі «Мазовше» (Отренбуси). Фото прощання із Професором 18-го січня у костелі Найсвятійшої Діви Марії в Отрембусах, неподалік Варшави, представили учасникам семінару поєднання смутку, пошани й водночас великої вдячності присутніх, хто в дощовий січневий день прийшли провести в останню дорогу свого наставника, колегу, приятеля. Маріан Покропек прожив плідне життя, залишивши вдячні спогади серед поляків і жителів інших країн, де він працював під час експедицій чи приїздив на симпозіуми й конференції. Найтепліші спогади гріють серця й багатьох українців, кому пощастило познайомитися з професором і співпрацювати в різних сферах культурно-просвітницького напряму. Обговорення колегами значення постаті Маріана Покропка в науковому просторі Польщі й України на семінарі пройшло в теплій атмосфері. Образ працьовитого талановитого науковця постав багатогранним плідним служінням невтомної самовідданої, привітної Людини, яка віддала Вітчизні й співгромадянам усе своє світле і плідне життя. 
Проф. Маріан Покропек під час лекції «Народне мистецтво Підляшшя», 19 грудня 2022 р., м. Отрембуси. (Фото З. Косицької) 
Маріан Покропек на відкритті виставки «Українське народне мистецтво у колекції Музею в Отрембусах», 22 травня 2022 р. (Фото З. Косицької) 
Проф. Маріан Покропек розповідає про виготовлення вівтаря для святкування Дня Тіла й Крові Христових (13 червня 2022 р.). (Фото З. Косицької) 
Витинанка «Опочинський квадрат», 1980 р. Музей народного мистецтва в Отрембусах. (Фото З. Косицької) 
Марія Бжозовська-Кошінська (Maria Brzozowska-Kosińska). «Витинанка з півнями» Лович. 1990 р. Музей народного мистецтва в Отрембусах. (Фото З. Косицької) 
Витинанка «Mazur z ogonami (Мазур з хвостиками)». Музей народного мистецтва в Отрембусах. (Фото З. Косицької) 
Учасники семінару під час обговорення, 4 березня 2022 р. Інформацію підготували завідувач відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв, докторка мистецтвознавства Тетяна Кара-Васильєва; завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидатка філологічних наук Леся Вахніна; наукова співробітниця, кандидатка мистецтвознавства Зінаїда Косицька
|