Культурно-творча місія з відродження історії
національного мистецтва України періоду ХХ-ХХІ століття
(Координаційна діяльність ІМФЕ ім. М. Т. Рильського
у загальноосвітянськиї державних проєктах)

4 березня 2023 року в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбувся творчий захід, присвячений виходу відеоальбому з першою українською ораторією «Скорбна мати» композитора Якова Яницевича на поезію Павла Тичини. Це спільний мистецький проєкт Національного університету «Києво-Могилянська академія», Народної академічної хорової капели «Почайна» (художній керівник - народний артист України Олександр Жигун), Заслуженого академічного Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України (художній керівник заслужений діяч мистецтв України Дмитро Антонюк) та Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, який представляла музикознавиця Валентина Кузик. Саме В. Кузик віднайша в архівах установи та підготувала до друку ноти ораторії, а за ініціативи директора ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, академіка НАН України Ганни Скрипник унікальний клавір було опубліковано, насамперед для ознайомлення із цим досі невідомим шедевром усіх поціновувачів музичного мистецтва.

Під час культурно-творчого діалогу філософів, науковців та музикознавців було обговорено проблеми розвитку українського мистецтва та культури в першій чверті ХХІ століття. Поява ораторії та її мистецьке втілення активізувало переосмислення історичного шляху розвитку української музики музикознавцями та виконавцями. Зокрема, учасниками капели «Почайна» - хором, оркестром, солістами - було здійснено копітку працю по реставрації текстів і музики, що до того вважалися знищеними чи загубленими, їх електронному набору, редагуванню партитури тощо.

Презентаційний відеоальбом «Скорбна мати» став шестидясятим (!) у доробку творчої капели. Митці спільноти й надалі продовжують примножувати традиції хорової музики, прагнучи відродити культурну спадшину України. Завдяки значній професійності, організаторським здібностям та таланту О. Жигуна, засади етико-естетичних підвалин культури й величезна самовіддача мистецтву стали рушійною силою та генеруючими формами щодо ідейності успіху капели. Поява ораторії «Скорбна мати» збагатила українську культуру цікавим вокально-симфонічними формами, нині ми аргументовано можемо вважати - твір є першим в історії української музики, що належить до так званих сакральних Passions [Пасьонів].

Під час заходу представники НУ «Києво-Могилянська академія» презентували журнал під назвою «Дух Могилянки живе...» (до 35-ти річчя хорової капели «Почайна» та 70-ти річчя її засновника та диригента О. Жигуна).

На сторінках часопису було опубліковано легенду про заснування хору «Почайна», державні відзнаки та нагороди колективу, музичні альбоми виконані та записані під орудою пана Олександра (варто наголосити, що кількість оцифрованих музичних платівок капели «Почайна» становить на сьогодні - 60 дисків, остання платівка записана та репрезентована 2023 року). Також журнал знайомить читача з історіографією розвитку «Могилянки», де редколегією підібрані світлини, що демонструють участь капели у творчо-наукових та мистецьких заходах: афіші, матеріали журналістської діяльності та репертуарний список. На останніх сторінках видання опубліковано інформацію про зародження капела та відгуки про діяльність митці, надані провідними діячами культури і мистецтва, науковцями, художніми керівниками та диригентами. Крайній номер журналу «Дух Могилянки живе...», присвячений творчості капели - це яскравий приклад довготривалої (28 років) успішності у справі реалізації високих ідей по відродженню, реставрації та популяризації української академічної (хорової) музики в сучасному суспільстві першої чверті ХХІ ст. Капела «Почайна» - це поєднання вокальної, інструментальної та духовної музики у традиціях збереження національної самосвідомості та самовираження, що сприяє особистісній ідентифікації на світовій арені.

У рамках координації наукової та мистецької співпраці свій виступ виголосила заступник директора ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Наталія Стішова. Зокрема, вона зазначила про важливість заходів, спрямованих на збереження української культурної спадщини у час воєнних загроз виступила та підтвердила готовність колег Інституту і надалі брати активну участь у культуро-творчих проєктах.

Інформацію підготував аспірант 1-го року навчання
Денис Кочержук