Резонансна наукова ініціатива польських колег — опублікуванняунікальної пам'ятки державницько-політичної історії України
Цьогоріч наприкінці вересня 2022 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) відбулася презентація книги професорки Варшавського університету, докторки філологічних наук, дослідниці українського літературного бароко, перекладачки, членкині Правління Національної асоціації україністів Валентини Соболь «Пилип Орлик та його Діаріуш». Праця, опублікована видавництвом Варшавського університету, приурочена 350 річчю від народження відомого політичного діяча, гетьмана-вигнанця, співтворця і головного редактора текстів Конституції 1710 року - Пилипа Орлика. Участь у презентації та обговоренні представленої книги взяли відомі вітчизняні та зарубіжні вчені - авторка розчитаного Щоденника П. Орлика (за 1725-1726 роки) та співорганізаторка презентації, професорка Валентина Соболь, академік НАН України Микола Жулинський; академік НАН України Степан Павлюк; член-кореспондент НАН України Богдан Ажнюк; академік НАН України Олексій Онищенко; академік НАН України Ростислав Радишевський; співробітниця Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ (Польща), кандидатка філологічних наук Марта Качмарчик; завідувачка відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ, професор Лариса Вахніна; доктор історичних наук Теофіл Рендюк (ІМФЕ) та інші. Відкриваючи презентацію, академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства (далі - ВЛММ) Ганна Скрипник підкреслила, що інститути ВЛММ приурочують цей захід 31 й річниці з дня проголошення незалежності України, а відтак - ушануванню пам'яті визначних діячів української політичної і культурної історії, котрі за вкрай несприятливих обставин часів бездержавності долали тотальну міжнародну політичну й дипломатичну ізоляцію і замовчування українства як суб'єкта історії та закладали підмурівок нашого цивілізаційного й державницького сьогодення. Серед цієї славетної когорти видатних постатей вивершується ім'я Пилипа Орлика - світової міри військового та політичного діяча, дипломата-інтелектуала і повпреда України в Європі першої половини ХVІІІ ст. У своєму вітальному слові до учасників презентації головуюча академік Ганна Скрипник наголосила на важливому, державної ваги значенні підготовленого й опублікованого у видавництві Варшавського університету Щоденника Пилипа Орлика, з огляду на його потужну джерельно-інформативну ресурсність, та водночас, на численні втрати нашої архівної спадщини за темних часів бездержавності і безправ'я української нації. Ба більше, навіть за нинішніх часів загальносвітового визнання самостійності нашої держави, унаслідок терористичної широкомасштабної війни Росії проти України та цілеспрямованих варварських атак ворога, наша держава знову втрачає пам'ятки культурної та архівної спадщини, під вогнем окупанта горять міста й села, музеї, театри та архіви. Тим-то, наголосила Г. Скрипник, сьогодні заслужено складаємо вдячність польським видавцям та професорці В. Соболь за титанічну працю, спрямовану на повернення Україні видатної архівної пам'ятки, за розчитання рукопису, (який зберігається в архівах Франції), упорядкування та написання до нього коментарів і передмови (польською та англійською мовами) Діаріуша Орлика (за 1725-1726 роки). Ця унікальна автобіографічна та водночас вартісна для української спільноти історична пам'ятка про відомого українського державотворця, дипломатичного й політичного діяча Пилипа Орлика ілюструє тяглість українських державницьких змагань, що досягалася як засобами військового чину, так і дипломатичними зусиллями емігрантських інтелектуалів і політичних кіл. Академік-секретар ВЛММ НАН України зауважила, що саме завдяки талановитому дослідженню Валентини Соболь сучасне українство та світова спільнота мають нагоду ще раз впевнитися, що «українська державність постає не як історична випадковість» - (теза, яка тиражується російсько-імперською історіографією) - її фундамент закладався і продовжував розбудовуватися навіть у трагічні часи поразок військових змагань і граничних загроз нації. Саме в роки тяжкої недолі, драматичних екзистенційних викликів закладається конституційна традиція української державності (створюється Конституція Пилипа Орлика), виписується у фундаментальному епістолярії гетьмана-емігранта (обсяг рукописного Щоденника - 3000 сторінок) візія майбутньої держави - України та наголошується на доконечності актуальної як тоді, так і донині доктрини про передумови її постання - формування міжнародної антиросійської коаліції. Академік Ганна Скрипник висловила вдячність як авторці-упорядниці праці - В. Соболь, так і колегам Варшавського університету за видатну, міжнародної ваги справу опублікування Діаріуша Пилипа Орлика. Учасники презентації Академік Микола Жулинський відзначив велику працю і Валентини Соболь, і видавництва Варшавського університету, яке на високому науковому та видавничому рівні подарувало світові багатомовний текст Діаріуша Орлика. Учений зауважив: «Наш гетьман знав шість мов, щоденник писав тогочасною польською, листи - переважно латиною та французькою. А ще мова пересипана латинсько-польськими макаронізмами, турцизмами, українізмами, церковнослов'янськими термінами і т. д... У вступному слові В. Соболь окреслено засади відчитання рукопису. Видавців старопольських рукописів XVI - початку ХІХ ст. до сьогоднішнього дня зобов'язує знана інструкція Казімєжа Лєпшего: Instrukcja wydawnicza dla źródeł historycznychod XVI do połowy XIX wieku. Redaktor naukowy Kazimierz Lepszy. - Wrocław: Zakładimienia Ossolińskich, 1953. Українські науковці також опрацювали поради, маю на увазі видання: «Передача текстів документів і пам'яток: матеріали науково-методичної наради» (Київ, 1990). У праці, про яку зараз мова, помічним є складений В. Соболь словник найчастіше вживаних П. Орликом латинських термінів. Дуже шкода, що не увійшов до книжки підготовлений нею словник турцизмів, про ідею та зміст якого зі мною ділилася Валентина, жалкуючи, що немає його у виданні. У 2013 році в Інституті Літератури НАН України було рекомендовано до друку фрагмент Діаріуша гетьмана Орлика 1724 року, підготовлений Валентиною Соболь. Сьогодні ми обговорюємо виданий у видавництві Варшавського університету текст наступних двох дуже цікавих і трагічних років життя українського гетьмана-вигнанця - 1725 го і 1726 го, які той провів у провінційних Салоніках. У Варшаві я кілька разів зустрічався з колегами - Валентиною Соболь та її аспірантами - також і в новому будинку Факультету Прикладної Лінгвістики Варшавського Університету на вулиці Добра 55, де від 2013 р. і до сьогодні активно діє керована нею Майстерня Польсько-Українських Літературних Взаємин. Зустрічалися ми і в БУВі - Бібліотеці Університетській, яка знаходиться якраз навпроти новочасного будинку Університету, тепер там міститься і Кафедра Україністики, де від багатьох років на посаді професора працює авторка. Знаю також, що вона відчитує наступні роки Діаріуша, про що свідчать нові її публікації в щорічнику «Польсько-Українські Студії», «Studia Polsko-Ukraińskie». Щорічник «Польсько-Українські Студії» є тримовний, читаємо там статті українською, польською та англійською мовами, видається Валентиною Соболь у творчій майстерні від 2014 року. Переконаний, що мусимо підтримати зусилля нашої колеги, адже вона працює далі над відчитанням наступних років унікального особистого документа, яким є Діарій». Наголошуючи на винятковій ролі Пилипа Орлика, академік Олексій Онищенко закликав сучасників осягнути і зрозуміти його ідеї, його долю, його творчість - Конституцію 1710 року, поетичні твори та один із найбільших у світовій літературі щоденник. Це Діаріуш, що його гетьман писав упродовж 1720-1732 років. Понад три тисячі рукописних сторінок! З розумінням ідей Орлика ми маємо можливість повніше й глибше зрозуміти і самих себе, осягнути джерела нашої сили та витривалості. Не випадково серія наукових конференцій, про яку читаємо в щорічнику «Studia Polsko-Ukraińskie» (№ 9, с. 243-254), так і озвучена: «Філософія витривалості в особистих документах українських авторів. Від Орлика до сучасних». Щиро вітаючи опубліковану працю, учений підкреслив: «Валентина Соболь - велика трудівниця, яка заслуговує на нагороду. Обсервував її працю віддавна. Слухав її виступи та обговорення доповідей про палеографічні досліди над рукописами Орлика на Міжнародних конгресах славістів, на конференціях Міжнародної асоціації україністів. Упродовж останніх 20 років вона апробувала свою роботу над рукописом щоденника Орлика не тільки в цілому ряді наукових публікацій, які були написані в роки відчитування рукопису сторінка за сторінкою... А також на численних конференціях, на конгресах славістів в Охриді в 2008 р., у Мінську в 2013 р., зрештою, у Бєлграді в 2018 р. Вона озвучувала свої палеографічні дослідження, ділилася досвідом з відчитування унікального документа, ділилася спостереженнями над порівнянням оригіналу та копії. Властиво скорочену копію ще в 1830 році підготували до друку у Варшаві три анонімні польські палеографи «Diariusz Podroży ktory w Imie Troycy Przenaysiwętszey zaczął się w Roku 1720. Miesiąca oktobra dnia 10». Mікрофільм 16748 (відділ мікроформ Народової бібліотеки у Варшаві). Зі зрозумілих причин (повстання у Варшаві) ця копія, підписана до друку цензором Шанявським, так і не була видана. Зате вона дуже посприяла нашій колезі Валентині Соболь, допомогла їй, як вона сама зізнається, навчитися читати рукописи. А їх треба читати й осмислювати. Як треба по-новому осмислювати таку виняткову постать у нашій історії, як Пилип Орлик. Значення його творчого доробку в історії нашої культури і літератури неперебутнє. Тому дуже добре, що його Слово є відчитане. З латини та французької перекладене польською, яку сьогодні вже знають мільйони українців. Так як правдоподібно знали її і в давнину, добу бароко - не тільки спудеї Києво-Могилянської академії, а й ширший загал... Отож, дякуючи опублікованій у видавництві Варшавського університету книжці, можемо тепер читати нашого Орлика, міркувати, робити висновки, планувати майбутнє України». Академік Ростислав Радишевський у своєму виступі відзначив історичну значущість пам'ятки: «Хочу сказати, що настав момент істини: багаторічна невтомна праця увінчалася успіхом - книжка дослідниці Валентини Соболь, нарешті, побачила світ у престижному видавництві Варшавського університету. Як ніхто інший знаю, що Валентина Соболь упродовж останніх восьми років набідкалася з наміром видати вперше відчитаний текст рукопису Пилипа Орлика від 1724 року. Текст Діаріуша Пилипа Орлика 1724 року, на жаль, і досі чекає на друк в одному з київських видавництв... Як мало хто інший, я добре знаю, якою копіткою є праця з рукописами. Дуже слушно, що Валентина Соболь сягнула до оригіналу в Архіві закордонних справ Франції в Парижі (Ministére des Affaires étrangères - Archives diplomatiques 3 rue Suzanne Masson, 93126 La Courneve Cedex). Але спершу було прочитання копії та гарвардського факсиміле, яке, як встановила В. Соболь, не позбавлене пропусків. Високо ціную виконану працю, бо ж знаю її суть: у 2006 році я переклав українською той початковий фрагмент Діаріуша 1720-1723 років, який 1936-го у Варшаві відчитав з рукопису і видав стараннями Українського Наукового Інституту Ян із Токар Токаржевський Карашевич: «Діярій гетьмана Пилипа Орлика. Опрацював до друку Ян із Токар Токаржевський Карашевич» (Варшава, 1936). Мій переклад того фрагмента побачив світ у виданому Валерієм Шевчуком томі «Пилип Орлик. Конституція, маніфести та літературна спадщина: Вибрані твори» (Київ, 2006). Щоденник першого політичного емігранта відлунює болючим резонансом, вражає тим, як прозірливо і Мазепа, і Орлик передбачили, як поточиться історія України. У Діаріуші Орлик згадує Мазепу, пише, що так, на превеликий жаль, і сталося, як «небіжчик Мазепа передбачав»... Гетьман Орлик пише про це в листах до сильних світу цього, особливо гостро - у листі до польського короля Станіслава Лещинського, як дізнаємося про це, маючи змогу ознайомитися з відчитаним Валентиною Соболь рукописом». У своєму виступі академік Степан Павлюк наголосив на високому, державницького змісту значенні опублікування Щоденника П. Орлика і подякував талановитій дослідниці і невтомній трудівниці Валентині Соболь за підготовку та оприлюднення цієї унікальної пам'ятки історії та культури України. Учений зауважив, що в міжнародному контексті важливо те, що публікації обговорюваного нині джерела - Діаріуша Орлика за 1725-1726 роки - передує передмова польською та англійською мовами, а також маловідома та достовірна подана в ній інформація: стисло схарактеризовано походження, родину, освіту, військову та політичну кар'єру, підтримку курсу гетьмана Івана Мазепи, обрання на гетьманство, державницькі прагнення Пилипа Орлика, підготовку збройного повстання в Україні за підтримки держав, що поділяли прагнення гетьмана у створенні антиросійської коаліції. У історіографічній частині передмови представлено історію досліджень Діаріуша. Подано також стислий огляд книжок, прочитаних гетьманом, які вплинули на формування його світогляду, стилю письма Пилипа Орлика. У наступній частині передмови представлено історію вивчення цієї видатної пам'ятки української політісторії. Науковець зазначив: «Опублікована Варшавським університетом частина Щоденника Пилипа Орлика є безцінним джерелом для дослідників-фахівців різних царин української гуманітаристики - від культурологів, істориків, політологів до мовознавців, релігієзнавців та етнологів, позаяк його сторінки репрезентують широку панораму географічного і культурно-мовного ландшафту Європи першої чверті ХVІІІ ст., розкривають особливості міжнародного політичного та дипломатичного життя. Слід підкреслити, що його син Григорій Орлик став відомою особою у Франції, був дипломатом та отримав звання генерала. Впевнено стверджую, що позитивний імідж України в тогочасній Європі був створений завдяки славетному гетьману Пилипу Орлику та його родині». Професор Лариса Вахніна закцентувала увагу на тому, що книжка професорки Варшавського університету Валентини Соболь, де представлено Діаріуш гетьмана Пилипа Орлика, є важливою для подальшого розвитку українсько-польських культурних та наукових взаємин, особливо сьогодні, коли Польща підтримує Україну в складний для неї час агресії північного сусіда. Адже саме Пилип Орлик більш ніж триста років тому своєю діяльністю та працями сприяв ідеї української державності, бачив Україну як цивілізаційну складову Європи. Дослідниця підкреслила: «Валентина Соболь протягом останніх років відкриває як для українців, так і європейців постать Пилипа Орлика. Цій проблематиці було присвячено доповіді науковиці на міжнародних конгресах славістів, зокрема в Охриді (2008 р.), у Мінську (2013 р.) та Бєлграді (2018 р.). Щоденник Пилипа Орлика у її прочитанні стане цінним джерелом для дослідників гуманітаристів. Їй пощастило віднайти його щоденник в Архіві Міністерства закордонних справ Франці та дати йому нову оцінку й прочитання. Символічно, що в жовтні цього року Посольство Франції в Україні представить оригінал на виставці в музеї Батурина до ювілею славетного гетьмана. Нам приємно було побачити видання Валентини Соболь на книжковій експозиції українських книжок в Бібліотеці Народовій у Варшаві, де воно зайняло належне місце. Треба сказати, що це тринадцята книжка авторки. Валентина Соболь звертається до цієї проблематики і на щорічних конференціях кафедри україністики Варшавського університету, залучає до неї аспірантів, популяризує постать та діяльність Пилипа Орлика в Польщі та інших країнах. Вважаю, що здійснена праця заслуговує на високу оцінку та відзнаку від української сторони, зокрема Посольства України в Республіці Польща». Учена-українознавиця із Польщі Марта Качмарчик також відзначила актуальність події: у квітні 2022 року польська наукова спільнота зафіксувала дуже важливу подію, якою є видання книжки «Filip Orlik (1672-1742) i jego Diariusz. Odczytanie z rękopisu, opracowanie, wstęp, komentarze Walentyna Sobol». «Публікація з'явилася завдяки зусиллям та ретельній роботі дослідниці давньої літератури, професорці Варшавського університету Валентини Соболь, яка розчитала та упорядкувала Діаріуш Пилипа Орлика за 1725-1726 роки. Це цінне джерело інформації як про епоху Орлика, так і про його приватне життя. Дослідниця присвятила багато років своєї наукової кар'єри вивченню саме цього фрагмента історичної нарації, який пов'язаний з життям і діяльністю Орлика. До того ж, професорка В. Соболь надрукувала понад 30 статей, присвячених П. Орлику та його творчості. Це, безумовно, вагомий науковий внесок у прочитання спадщини митців доби бароко, зокрема Орлика. У книжці «Filip Orlik (1672-1742) i jego Diariusz» надруковано ґрунтовну передмову, у якій авторка ретельно характеризує родину, освіту, військову та політичну кар'єру, у тому числі обрання на гетьманство та державницькі прагнення Пилипа Орлика. Також представлено історію та оцінку досліджень Діаріуша. Варшавська вчена продемонструвала та опрацювала велику кількість наукової літератури, авторами якої є як польські, так і українські науковці. Слід підкреслити значущість роботи В. Соболь, оскільки Щоденник Пилипа Орлика є цінним джерелом інформації для дослідників різних галузей науки, у тому числі істориків, дослідників культури, релігієзнавців, політологів, етнографів, мовознавців, літературознавців тощо. Підготовлена В. Соболь книжка є надзвичайно важливою в контексті вивчення історії та культури ХVII-XVIII ст.». Професор Теофіл Рендюк щиро привітав пані професорку Валентину Соболь з таким видатним успіхом, оскільки вона вперше взялася за унікальну наукову роботу, а саме - тлумачити Щоденник видатного борця за свободу України, першого українського гетьмана в екзилі П. Орлика, рукопис якого охоплює 3000 сторінок. Учений зазначив: «Мені, як автору осучасненого перекладу та інтерпретатору частини Щоденника, яка стосується фіксування інформації про його подорож зі Швеції до Греції у 1722 році територіями нинішньої України, Республіки Молдова та Румунії, про що написано у двомовній книзі «Пилип Орлик: молдовські та румунські шляхи», добре відомо чого вартує така шляхетна наукова праця. Глибоко імпонує той факт, що В. Соболь вперше опрацювала інтегральний оригінал Щоденника П. Орлика 1720-1732 років, який знаходиться в Дипломатичному архіві Міністерства закордонних справ Франції. Основою ж її книги є фрагмент оригіналу, що охоплює 1725 та 1726 роки. У цьому контексті приємно вражає шляхетний науковий жест дослідниці, яка своїм конструктивним прикладом, фактично, запрошує зарубіжних фахівців з проблематики, пов'язаної з всебічним вивченням Щоденника видатного українського гетьмана, у тому числі з України, до спільної співпраці задля комплексного перекладу і тлумаченню контенту цього неповторного документу. Оскільки в Україні спадщиною П. Орлика стали займатися лише за роки незалежності нашої держави, то нам таке запрошення глибоко імпонує. Що стосується мого скромного ймовірного внеску до цієї величезної роботи, то я готовий підключитися до її виконання, виходячи з наявного авторського матеріалу». У заключному слові академік Ганна Скрипник наголосила на громадянському обов'язку академічної спільноти України підтримати благородну, започатковану в кращих традиціях світової гуманітаристики ініціативу польських колег - опублікування у Варшаві Діаріуша Пилипа Орлика - і в рамках вітчизняної поліграфії забезпечити видання розчитаного та перекладеного українською мовою Валентиною Соболь іншого, не менш важливого фрагмента Щоденника П. Орлика за 1724 рік, який чекає на свого видавця. Адже як опублікований, так і підготовлений фрагменти Щоденника П. Орлика - це безцінні історичні пам'ятки, що істотно збагатять джерельно-документальний фонд політичної та культурної минувшини України.
|