imfe.jpg
  English
.
.
.

| Надрукувати |

Дискусійна платформа

Культур-антропологічні аспекти наслідків російської військової агресії проти України

 

14 квітня 2022 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України відбулося чергове засідання дискусійної платформи «Культур-антропологічні аспекти наслідків російської військової агресії проти України». До заходу долучилися іноземні вчені-україністи з Польщі, Молдови, Болгарії, Ізраїлю й Канади та понад 50 учених з інститутів Відділення літератури, мови та мистецтвознавства - народознавці, мистецтвознавці, літератори та мовознавці. На цій науковій акції обговорення відбувалося за різними проблемними напрямами, інспірованими повномасштабним вторгненням російських військ на територію України. Увага акцентувалася на питання: масштабних міграційних процесів; інтеграції переселенців у нові середовища та адаптаційні практики української людності в умовах війни; інтенсифікації процесів формування української громадянської ідентичності; загроз екологічних та техногенних катастроф і руйнації культурної спадщини.

Директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України академік Г. А. Скрипник подякувала зарубіжним учасникам заходу за солідарність з Україною і підтримку нашої держави у боротьбі проти російської агресії. Дослідниця закликала активізувати вивчення особливостей міжетнічних взаємовідносин і комунікацій; матеріального побуту та духовних виявів життя населення часів війни шляхом безпосередніх етнографічних обсервацій (для створення у перспективі відповідної науково-видавничої серії «Воєнне повсякдення: нотатки етнографів»). Вона вказала на викликані військовим вторгненням Росії зміни суспільних пріоритетів, світоглядно-ціннісних орієнтацій населення; на інтенсифікацію інтенсивності національно-консолідаційних процесів і підвищення ролі держави у громадянсько-ідентифікаційних практиках української людності. Г. Скрипник наголосила на потребі студіювання докорінних трансформацій соціо-культурного повсякдення, для фіксації яких актуалізуються як етнологічна методика безпосереднього спостереження, так і засоби візуальної антропології. Фото- відео-кінематографічне та медіа ресурсне документування блокадного досвіду населення, його виживання в оточених та окупованих містах і селах; масового вимушеного переміщення людності всередині країни та міграційного руху за її межі дозволить архівувати цілі пласти кризових соціо-культурних реалій і зменшити ризики суб'єктивізму та ситуативності їх інтерпретацій.

Дослідниця поінформувала учасників заходу про особливості започаткованої дискусійної платформи, чергові засідання якої відбуватимуться (на час війни) щомісячно. Це, на її думку, сприятиме активізації комунікацій між дослідниками і створенню мобільного дискусійного майданчика.

Зі словами підтримки перед онлайн-аудиторією виступила учена-україністка, старший науковий співробітник сектору «Етнологія українців» Інституту культурної спадщини АН Молдови, доктор педагогічних наук, Катерина Кожухар (Молдова). Вона поінформувала про засудження неправомірних дій РФ щодо суверенної України; відзначила велику кількість біженців на території Молдови - близько 100 тис. українців; звернула увагу на швидке реагування уряду та освітніх установ Молдови щодо переселенців з України.

Інститути ВЛММ перебувають в дружніх та довготривалих наукових зв'язках із колегами-гуманітаріями із Польщі, яка однією із перших запропонувала допомогу та прихисток українським науковцям. Зокрема, доктор філологічних наук, професор Університету імені Адама Міцкевича в Познані Галина Корбич (Польща) зауважила, що порівняно з українськими переселенцями 2014-2016 рр., які облаштовувалися приватно в певних регіонах Польщі, сьогодні в усіх містах поляки радо відкривають свої двері для прихистку переселенців. Дослідниця поділилася своїми спостереженнями про те, що нинішні міграційні процеси з України не мають аналогів в історії європейських народів з часу ІІ Світової війни; що ця міграційна хвиля безперечно вплине на етнодемографічну панораму Європи, на переформатування міжнародних безпекових та гуманітарних європейських структур.

У своєму виступі професор Варшавського університету Валентина Соболь (Польща) підтвердила справді дружні відносини та взаємодопомогу між нашими народами у ці критичні та переломні періоди. Польська вчена презентувала свою працю «Filip Orlik (1672-1742) i jego Diariusz», яка присвячена першому видатному політичному емігранту та першому гетьману України в еміграції. Україністка з Варшави у своїй доповіді, побудованій на основі глибокого екскурсу в історичну минувшину наших народів, представила численні військово-політичні аналогії із сьогоднішньою російською експансією. На її думку, це російське збройне вторгнення має не лише територіально-загарбницьку природу, а й узасаднюється на україноненависницькій філософській доктрині - відмові українському народові у праві на повноцінне політико-державне самоствердження.

Участь у заході взяла професорка Хайфського університету Лариса Фіалкова (Ізраїль), з якою академічні гуманітарні установи України мають багаторічні партнерські стосунки у дослідженнях кризових ситуацій та катастроф в Україні та світі. Вона висловила підтримку українським науковцям від колег-гуманітаріїв та зауважила, що народ Ізраїлю має глибокі співчуття до подій в Україні. Зокрема, на сьогодні діє чимало проєктів співпраці, особливо у медичній галузі, та програм гуманітарної допомоги, яку організовують вихідці з України та велика кількість небайдужих людей, представників освітньої та наукової сфери. Дослідниця наголосила на потребі об'єктивної фіксації фактів злочинів російських військовиків проти мирного українського населення.

Доцент секції порівняльних фольклористичних досліджень Інституту етнології і фольклористики спільно з Етнографічним музеєм Болгарської академії наук, доктор Катя Михайлова (Болгарія), у своєму виступі запевнила, що болгарські науковці, як і народ її країни та усі європейці, солідарні з українським народом у боротьбі проти російських окупантів. Болгарська фольклористка розповіла про акції на підтримку України та протести щодо загарбницького наступу, які було влаштовано біля російських культурних центрів та представництв. Учена підкреслила роль фольклористичних джерел як переконливого наукового джерела для майбутніх студій та інтерпретацій наслідків російського вторгнення в Україну.

Відома україністка, професорка і голова кафедри української етнографії (імені Кулів) в Альбертському університеті (Канада) Наталя Кононенко у своїй доповіді висловила пропозиції та рекомендації щодо збереження українського фольклору, який сприяє формуванню національної ідентичності народу. Розповіла про створення веб-сайту українськими вченими Канади для наповнення його новими записами військового фольклору із метою представлення сутності українського суспільства, збереження його ідентичності та сили духу народу.

 

Зарубіжні та вітчизняні вчені-україністи, учасники дискусійної платформи

 

Вітчизняними учасниками заходу було акцентовано увагу й на використання російським агресором мовних маніпулятивних технологій з метою провокування розколу українського суспільства. Про це йшлося у виступі директора Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України Богдана Ажнюка. Він констатував, що російському окупанту не вдалося посварити українців на мовній основі, навпаки - українська мова як державна набула, як ніколи, високого загальнонаціонального рівня своєї легітимності і визнання. Мовознавець зауважив, що не лише вітчизняні діячі, а й світове співтовариство та лідери провідних європейських країн висловлюють думку про геноцид українського народу окупантами, з огляду на агресивні акції тотального винищення ним мирного українського населення.

Доктор історичних наук, завідувач кафедри світового українства КНУ ім. Т. Шевченка Володимир Сергійчук у своєму виступі наголосив на актуальності ініційованої комунальним підприємством «Київський метрополітен» акції з перейменування столичних станцій метро. Проте, він висловив застереження щодо перейменування станції метро «Берестейська». Дослідник зауважив, що нинішня назва «Берестейська» символізує не Брестську область Білорусі, а історичну етнічну територію українців - Берестейщину; саме з огляду на це станцію «Берестейську» не варто перейменовувати.

Доповідачі активно обговорювали адаптаційні практики українців в новому середовищі, життєву важливість для них налагодження нових побутових контактів і комунікацій. Зокрема, провідний науковий співробітник, доктор історичних наук Теофіл Рендюк розкрив особливості українських міграційних процесів, проінформував про кількість переселенців зі Сходу у Західні та Центральні регіони України та про чисельність біженців, прийнятих європейськими країнами. Учений застеріг від можливих масштабних втрат кадрового потенціалу України внаслідок зазначених міграційних процесів і запропонував систему запобіжних заходів для їх нейтралізації.

Провідний науковий співробітник, член-кореспондент НАН України Леся Мушкетик у своєму виступі звернула увагу наукової аудиторії на історичне підґрунтя сучасного російського військового вторгнення, яке, на її думку, узасаднюється на різних світоглядних та ментально-психологічних типах українців та росіян. Вона запропонувала студіювання цих відмінних картин світу росіянина та українця у розрізі дослідницьких програм вітчизняного народознавства.

Провідний науковий співробітник, кандидат історичних наук Галина Бондаренко у своєму виступі поділилася своїми науковими обсерваццями щодо ролі конфесійно-релігійного фактору у моделюванні поведінки як населення окупованих територій, так і переселенців. Вона відзначила спроби тимчасової окупаційної влади маніпулювати на релігійному ґрунті настроями місцевого населення. Дослідниця торкнулася також міграційної проблеми; на її думку досвід вимушених українських переселенців з погляду їх рецепцій іншомовного спілкувальницького середовища та поведінкових моделей приймаючої спільноти заслуговує пильного вивчення вітчизняними народознавцями - етнологами та фольклористами.

Завідувачка відділу фольклористики, кандидат філологічних наук Лариса Вахніна висловила пропозиції щодо корегування дослідницької наукової тематики з урахуванням військових дій на території України. Вона наголосила на потребі осучаснити наукові студії вітчизняних українознавчих інститутів в контексті здобутків та проєктів приорітетних культур-антропологічних студій зарубіжної гуманітаристики.

Ґрунтовний огляд непоправних втрат у царині культурної спадщини внаслідок ворожих обстрілів було представлено у доповіді доктора мистецтвознавства, академіка Національної академії мистецтв України Тетяна Кара-Васильєвої.

Керівник сектору аудіо-візуального мистецтва, член-кореспонтент НАМ України Сергій Тримбач та старші наукові співробітники відділу музикознавства та етномузикології, кандидати мистецтвознавства Валентина Кузик та Оксана Летичевська у своїх доповідях актуалізували питання охорони та збереження пам'яток культурної спадщини в контексті руйнівних наслідків збройної експансії російських військ проти України. Вони висловили пропозиції щодо запобіжних заходів, спрямованих на врятування національних мистецьких творів та пам'яток архітектури.

Очільниця наукової частини ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат історичних наук Наталія Стішова, підсумовуючи важливість наукового осмислення порушеної проблематики, наголосила на актуальності наукових оцінок та інтерпретацій наслідків злочинних військових дій, що відбуваються в Україні. Учена вказала на потребу системних і ґрунтовних спостережень поведінкових моделей різних суспільних груп і вивчення наслідків російської експансії в аспекті адаптаційних практик та способів виживання населення у кризові часи окупації окремих територій.

У виступі в. о. вченого секретаря Інституту, кандидата історичних наук Катерини Бех йшлося про новітню культур-антропологічну методику використання інтернет-площин для соціальної комунікації як ґрунтовного та достовірного джерельного матеріалу, для належного документування військових подій та їх наслідків в Україні.

Питання інформаційно-комунікаційних технологій та їх впливу на сучасні світоглядно-психологічні процеси певних суспільних груп наголошувалися також у виступі доктора філологічних наук, професора Наталії Мех.

Науковий співробітник, кандидат історичних наук Наталія Литвинчук у виступі поінформувала про появу в Інтернет-просторі новітніх наративів (мемів), які транслюють інформацію про воєнні події в Україні, розкривають відмінності соціальних рефлексій росіян та українців на суспільно-політичне життя.

Науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр», кандидат історичних наук Микола Бех у своїй доповіді поінформував про особливості адаптаційних процесів українців у польському середовищі (за результатами інтервʼювання біженців).

Про своєрідні аналогії з історії і культури повсякдення часів війни на Балканах та в Україні, а також про фольклористичні обсервації поведінки українських переселенців до Польщі, про помітне зростання між ними почуттів співпереживання та солідарності йшлося у виступах фольклористів ІМФЕ старших наукових співробітниць, кандидатів філологічних наук Мирослави Карацуби та Ірини Коваль-Фучило.

У процесі дискусій та обговорення порушеної проблематики колегами-україністами зарубіжжя були оприлюднені листи та заяви-підтримки європейських партнерів та наукових установ. Представляємо окремі з них:

Мирослав Сополига, доктор історичних наук, іноземний член НАН України (м. Свидник, Словаччина):

«Дорогі наші друзі! У зв'язку з трагічними подіями в Україні прагнемо Вас запевнити, що думками і серцем ми з усім Вашим колективом та українським народом. Ми Вам щиро співчуваємо та з великим болем сприймаємо втрати й страждання невинних людей. Подивляємо гордість українців та рішучість обороняти свою батьківщину від агресора. Віроломний напад Росії на мирну Україну засуджує весь демократичний світ, в тому числі й Словаччина. Воєнне вторгнення в Україну - це атака на європейські цінності та нашу єдність. Переконані, що спільними зусиллями ЄС, США та інших країн агресора зупинять. Путін зі своїм тоталітарним режимом вже скоро зазнає неминучої поразки. З Вами Бог, з Вами увесь миролюбний світ.

Слава Україні!Героям слава! Ваш Мирослав з колегами - музейниками».

Агнєшка Матусяк, відома польська дослідниця, літературознавиця, перекладачка:

«Дорогі Колеги! У цей надзвичайний час, коли так багато українців через війну святкує з нами тут, у Польщі, наш Великдень у свою Вербну неділю, часто сидячи разом з нами за спільним столом, я хотіла передати свій голос солідарності з українською науковою спільнотою в боротьбі з «руським миром». ... Війна вимагає від нас, науковців, не залишатися байдужими до «великоросійських симпатій», які релятивізують відповідальність за зло Путіна».

Директор Інституту культурної спадщини, габілітований доктор мистецтвознавства Віктор Гілаш та україністи - співробітники цієї установи (Молдова):

«Шановні колеги, дорогі друзі, висловлюємо вам наші співчуття і цілковиту солідарність у ці надзвичайно важкі часи, які ми переживаємо разом з вами. ...

Нас пов'язує людська дружба, багаторічна наукова співпраця між дослідниками, нашими установами і нашими люблячими мир і свободу країнами. Ми прагнемо миру і відновлення наших прекрасних проєктів та співпраці.

Дорогі друзі, колеги, ми з вами, ми також висловлюємо нашу підтримку і бажання допомогти біженцям, які знайшли притулок у нашій країні.

З особливим співчуттям і солідарністю,

колектив Інституту культурної спадщини».

Янош Візі (Угорщина) учений Будапештського університету, доктор габілітований, професор: «Моє серце болить, коли я читаю трагічні відомості з Вашої багатостраждальної Батьківщини. ... Послуговуючись постулатами російського шовінізму, зараз уже цілковито відкрито, перед очима всього світу, відправлені на Україну російські солдати вбивають її мешканців, дітей і жінок, старих людей. Наразі вже майже 200 українських дітей загинуло через Росію внаслідок професійно початої війни, майже стільки само поранено. Насправді тут, зараз, в Україні триває не війна, а продовжено горезвісну радянську традицію, власне, здійснений за допомогою новітнього озброєння системний геноцид, нищення народу і етнічна чистка. Російська армія не лише вбиває цивільне населення, вживаючи досконалу зброю, а й Кремль пробує застосувати також Голодомор, коли здичавілі, введені в оману російські солдати, що воюють за гроші, систематично обстрілюють гуманітарні коридори, і паралельно божевільним чином зрівнюють з землею села і міста, разом з населенням. ...

Безсумнівним є факт, що українська революція 2014 року відкрила нову історичну епоху в XXI столітті. Нинішня великомасштабна героїчна визвольна боротьба українського народу проти російської агресії вважається подією світового значення.

Я молюся за спасіння душ жертв, що нині полягли в російсько-українській війні».

Учений-україніст, історик Роман Сенькусь (Канада): «Дoрoгi друзi, щирi українськi патрioти! Я дуже переживаю цi тривoжнi пoдiї в Українi i за вас. Надiюся, щo ця клята вiйна закiнчиться як найшвидше, буде якнайменше ранених i вбитих людей i знищень, i щo Ви лишитесь здoрoвими i не пoшкoдженими анi фiзичнo, анi психoлoгiчнo. Щирo ваш, Рoман».

 

 

Науковий колектив Інституту культурної спадщини (Молдова)

 

Технічне забезпечення заходу та його електронне представлення виконав - молодший науковий співробітник відділу «Український науковий центр», голова Ради молодих учених Інституту Олександр Головко.