НАУКОВІ ЗУСТРІЧІ В КИЄВІ ТА СОФІЇ
ДО 180-РІЧЧ Я З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА

Перша київська зустріч в ІМФЕ ім. М.Т.Рильського НАН України

В Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) в рамках виконання спільного українсько-болгарського проекту «Культурна спадщина та національна ідентичність (Динаміка соціально-культурних процесів у сучасних суспільствах Болгарії та України)» Термін виконання 2019 - 2021 р. (керівники проекту - академік Ганна Скрипник та професор Петко Христов) відбулася зустріч з відомою дослідницею життя та діяльності М. Драгоманова, активною діячкою української діаспори в Болгарії Антоніною Якімовою, монографія якої «Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова» (Київ, видавництво ІМФЕ, 2019) викликала інтерес в українських та болгарських науковців. В обговоренні планів спільного наукового співробітництва взяли участь співробітники відділу української та зарубіжної фольклористики - завідувач, к.ф.н. Лариса Вахніна, пров.н.с., д.ф.н. Оксана Микитенко, с.н.с., к.ф.н. Мирослава Карацуба, вчений секретар ІМФЕ, к.і.н. Катерина Бех.

У Софії цього року друком вийшли матеріали Міжнародної наукової конференції, організованої до 150-річчя БАН, в якій брали участь також виконавці спільного проекту. В Києві в журналі «Народна творчість та етнологія» було опубліковано статтю болгарських науковців - директора Інституту етнології, фольклористики з Етнографічним музеєм БАН МихаЇла Пенчева та наукового співробітника згаданого Інституту Тані Мотанової. Примірники журналу було передано авторам через Антоніну Якімову. З електронною версією видання можна ознайомитись за посиланням:

http://nte.etnolog.org.ua/

Антоніна Якімова проінформувала українських колег про підготовку в Софії міжнародної наукової конференції «Драгоманівські читання» та заходи з нагоди ювілею.

Друга київська зустріч в Музеї однієї вулиці

У вересні виповнюється 180 років з дня народження видатного українського вченого Михайла Драгоманова. З цієї нагоди відбулася презентація монографії Антоніни Якімової «Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова» (Київ, видавництво ІМФЕ, 2019) в Музеї однієї вулиці, що на Андріївському узвозi в Києві. Місце спеціальне і згадується у дослідженні.

Виступ Антоніни Якімової

Дмитро Шльонський, директор Музею однієї вулиці, унікальний музейник-професіонал, талановитий дослідник, зібрав одну з найбільших у Європі колекцію посмертних масок. Серед них і посмертна маска Михайла Драгоманова. Як відомо, спочатку маска зберігалася у старшої дочки вченого Лідії Драгоманової-Шишманової в Софії. Згодом маску відкупив український скульптор Михайло Паращук, який проживав також в Софії. Після смерті скульптора його дружина у 1968 році передала маску Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника. Дмитро Шльонський знайшов маску у відділі мистецтвознавства, а відомий львівський скульптор Петро Дзиндра зробив копію маски. Петро Дзиндра виконав копію високопрофесійно, відтворивши на звороті маски автограф виконавця: «Борис Шатц, София, 1895».

Виступ Дмитра Шльонського

Багато емоцій на презентації викликала присутність відомого мистецтвознавця і болгариста, провідного наукового співробітника ІМФЕ, члена-кореспондента НАН України д. мист. Дмитра Степовика, автора унікальної монографії про скульптора Михайла Паращука. Під час наукового відрядження до Болгарії, Дмитро Степовик мав щасливу нагоду спілкуватися з українським митцем. Михайло Паращук, зокрема, автор пам'ятника Михайлу Драгоманову, встановленому українськими емігрантами на могилі вченого в Софії 22 травня 1927 року. На основі посмертної маски та прижиттєвих світлин Паращук виконав медальйон з образом ученого, який вмонтували у пам'ятник Драгоманову у 1932 році. Завдячую Дмитру Степовику за спілкування у процесі роботи над дослідженням і цінну інформацію, яка відображена у моєму дослідженні.

Виступ Дмитра Степовика

Важливо, що на презентації виступила дипломат Анна Тертична, яка протягом шести років працювала у посольстві України в Болгарії. Анна Тертична одна з співавторів колективної монографії «Українсько-болгарські відносини: офіційна і культурна дипломатія (1918-1944)», тому тема Драгоманова і Паращука їй дуже близька. Анна Тертична брала участь у реалізації багатьох проектів в Софії, пов'язаних з іменами цих видатних українців. Принагідно вона висловила слова подяки професору Дмитру Степовику за надзвичайно цінні монографічні дослідження, які презентують українську культуру і науку у світі. Пані Анна Тертична була щиро вдячна Антоніні Якімовій за цінні поради з організації подій з культурної дипломатії, які були направлені на врахування особливостей міжкультурної комунікації, Антоніна Якімова мешкає в Болгарії з 2002 року, знає і шанує болгарську культуру.

Виступ Анни Тертичної

Безмежно вдячна Інститутові в особі її директора - академіка Ганни Скрипник, провідного наукового співробітника Оксани Микитенко та завідувача відділу української та зарубіжної фольклористики Лариси Вахніної за оцінку моєї роботи та публікацію.

Надзвичайно приємно було, що на презентації були присутні мої університетські подруги Наталія Яцко, Ольга Долгая, Мирослава Бойчин, науковиця з ІМФЕ Марина Олійник.

Зустріч в Софійському університеті імені Климента Охридського

22 жовтня 2021 р. на завершення 15-ї Міжнародної наукової конференції «Драгоманівські читання», на тему «Україністика в Болгарії та світі» що була організована в режимі онлайн україністами та славістами філологічного факультету Софійського університету імені Климента Охридського, в роботі якої брали участь науковці України, Болгарії, Сербії та Хорватії, відбулася презентація монографії Антоніни Якімової «Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова» (Київ, видавництво ІМФЕ, 2019). Автор книжки виступила з детальним оглядом представлених в її дослідженні маловідомих матеріалів, переважно з наукових архівів Болгарії. Особливу увагу вона приділила викладацькій діяльності професора Михайла Драгоманова в Софії, підготовці ним навчально-освітніх програм, які не втратили до сьогодні своєї актуальності, а також популяризації української культури серед молоді. Її виступ було проілюстровано унікальними світлинами з архівних джерел. Вона відзначила, що для неї було високою честю опублікувати свою книжку у видавничому відділі ІМФЕ. Висловила щиру подяку директору Інституту академіку Ганні Скрипник.

Виступ Антоніни Якімової викликав чимало запитань та цікаве обговорення. На презентації від ІМФЕ виступила завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики, к.ф.н. Лариса Вахніна, яка ознайомила учасників конференції зі спільним українсько-болгарським проектом, у рамках якого вийшла згадана монографія. Рецензентами книжки стали виконавці проекту - професор Петко Христов та пров.н.с. Оксана Микитенко. Монографія була рекомендована до друку Вченою радою Інституту. Антоніна Якімова всіляко сприяє українським та болгарським колегам у реалізації спільного наукового проекту, виконуючи роль надзвичайно важливу і для налагодження культурної дипломатії між Україною та Болгарією. Презентація монографії відбулася нещодавно також і в Посольстві України в Софії.

З монографію можна знайти на офіційному сайті Інституту:

http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2019/bolg.pdf

Антоніна Якімова
заступник голови
фундації «мати Україна»,

Лариса Вахніна,
завідувач відділу ІМФЕ,
кандидат філологічних наук,

Марина Олійник
науковий співробітник,
кандидат історичних наук