Міжнародна наукова конференція до Дня слов'янської писемності і культури

«СЛОВ'ЯНСЬКІ МОВИ, ЛІТЕРАТУРИ І КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

25 травня 2021 р. відбулася Міжнародна наукова конференція до Дня слов'янської писемності і культури «Слов'янські мови, літератури і культури в умовах глобальної цифровізації». Співорганізаторами конференції були Національна академія наук України, Український комітет славістів, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Інститут української мови НАН України, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України (далі ІМФЕ), Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Уранці відбулося пленарне засідання, яке відкрив Олексій Онищенко, голова Українського комітету славістів, радник Президії Національної академії наук України, почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, академік Національної академії наук України. Його доповідь «Розвиток славістики в контексті цифрової науки і культури» накреслила перспективи нових українських славістичних досліджень. Він же був і модератором на пленарному засіданні. Серед виголошених доповідей слід відзначити проблематику, яка стосується історії та сучасного стану української славістики. Вчений-секретар УКС, доцент кафедри слов'янської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук Людмила Даниленко виголосила доповідь «Життя у слові: до 90-річчя від дня народження академіка В. М. Русанівського», де було детально представлено багатогранний талант відомого вченого мовознавця та організатора славістичної науки в Україні.

Олена Воскобойнікова-Гузєва, завідувач кафедри бібліотекознавства та інформології Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник, представила сучасний стан українських цифрових технологій у цікавій доповіді «Медіакультура у вимірах бібліотечних, архівних і мистецьких проєктів слов'янських країн».

Завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Лариса Вахніна виступила з доповіддю «Українська славістична фольклористика у міжнародних наукових проектах», де було докладно висвітлено міжнародну наукову співпрацю фольклористів ІМФЕ на рівні спільних міжакадемічних проектів, зокрема з науковцями Польщі, Болгарії, Угорщини та Литви. Л. Вахніна також презентувала нові наукові видання Інституту, зокрема, унікальну працю «Максим Рильський у спогадах, працях та портретах (до 125 річчя від дня народження)», «Українська фольклористична енциклопедія», колективну монографію «Сучасні аспекти дослідження міжетнічних зв'язків у фольклорі», виконану у рамках українсько-болгарського проекту монографію Якімової А. Я. «Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова», також традиційно присутні ознайомилися і з новим випуском щорічника «Слов'янський світ». Презентація нових фундаментальних видань ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України викликала велике зацікавлення в учасників конференції. Важливо, що більшість згаданих досліджень має презентувати українську славістичну науку на книжковій виставці, що проходитиме в рамках ХVІІ міжнародного з'їзду славістів (Париж 2023).

У другій половині робочого дня робота тривала у чотирьох секціях: «Вплив цифровізації на стан слов'янських мов, літератур і культур», «Фольклористика та мистецтвознавство: спільне і відмінне у славістиці», «Історична та біографічна славістика», «Книжкове пам'яткознавство в контексті славістики й україністики».

На секції «Фольклористика та мистецтвознавство: спільне і відмінне у славістиці» (голова Лариса Вахніна, канд. філол. наук, завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ), яка провадила роботу через програму Zoom, було заслухано дев'ять доповідей. Тетяна Броварець, канд. філол. наук, молодший наук. співроб. ІМФЕ, запропонувала власте тлумачення поширеної фрази на рушниках «Як серденько б'ється, пішов милий у Китай, певно, не вернеться». Ця фраза має варіанти із такими локаціями: до Полтави, в Московію. Зміст аналізованої фрази - відхід милого у чужий, небезпечний світ. Тетяна Руда, доктор філол. наук, провідний наук. співроб. ІМФЕ, у доповіді «Літературний твір і його екранізація: до проблеми інтермедіальності» розкрила причини і способи звернення екранних мистецтв до літератури. Інтертекстуальність дослідниця тлумачить як форму перекладу (перекодування), а також як інтерпретацію. Людмила Іваннікова, канд. філол. наук, старший наук. співроб. ІМФЕ, зосередила увагу на історії записів, публікації, дослідження обрядового фольклору Південно-Східної Волині кінця XIX - початку XX ст. Тут записували Зоріан Доленга-Ходаковський, Олександр Малинка, авторами багатьох записів були парафіяльні священники Старокостянтинівського повіту. Упродовж чотирьох десятків років записи фольклорних текстів і обрядової традиції тут провадить сама Л. Іваннікова.

Історії фольклористики була також присвячена доповідь Лідії Козар, канд. філол. наук, старшого наук. співроб. ІМФЕ. Вона розповіла про внесок відомого культурно-освітнього діяча Київської старої громади, економіста, етнографа Тадея Рильського (1841-1902) в розвиток української фольклористики. Цього року святкуємо 180 років від Дня народження дослідника. Його студія «К изучению украинского народного мировоззрения» (1888-1890) стало своєрідною енциклопедією духовного життя селянства всієї України. Т. Рильський чи не вперше проаналізував відображення українського менталітету в народній творчості та звичаєвому праві, його записи були високо оцінені дослідниками й опубліковані у «Збірнику народних українських пісень» М. Лисенка (1903) та у журналі «Народна творчість та етнографія» (1970).

Ірина Коваль-Фучило, канд. філол. наук, старший наук. співроб. ІМФЕ, у доповіді «Теми-табу і теми-фаворити в оповідях про примусове переселення» представила результати тривалої роботи над усноісторичними наративами про переселення із зон затоплення внаслідок будівництва ГЕС. Популярними темами є ідеалізація втраченого місця, розповіді про взаємодопомогу, акцент на втраті дому, землі, громади, кладовищ. Замовчуваними темами є розповіді про здобутки внаслідок переселення, про пріоритети і нові можливості переселенців. На вибір тем впливає обрана стратегія самопрезентації, особистий досвід оповідача, актуальні настрої у суспільстві, місцевій громаді.

Наталія Петрова, канд. іст. наук, доцент кафедри археології та етнології України факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, проаналізувала і представила фольклорні записи студентів Одеського університету за матеріалами Колекції П. Т. Маркушевського, які зберігаються в Держархіві Одеської обл. Це 565 одиниць зберігання (1952-1991 рр.). Особливо цікавими є записи, в яких репрезентовано різноманітні варіанти поєднання радянської обрядовості з традиційною, в записах відображена місцева регіональна варіативність.

Доповідь Мирослави Карацуби, канд. філол. наук, старшого наук. співроб. ІМФЕ, «Змій/змія у народних віруваннях і баладах південних слов'ян» - це аналіз специфіки побутування змії/змія у народних уявленнях і народнопоетичних пам'ятках південних слов'ян. Особливу увагу фольклористка зосередила на баладних творах регіону, у яких змія/змій фігурує як захисник небесної і земної стихії, охоронець людської оселі і скарбів, диморфна істота, напівлюдина-напівтварина.

Учасники секції заслухали також доповіді Галини Карпінчук, канд. філол. наук, молод. наук. співроб. відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, і Марії Качмар, канд. мистецтва, старшого викладача Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка. Пані Марія запропонувала розшифровку знаків над словами у слов'янських текстах Віденського Октоїха, який є важливим джерелом літургійних текстів Київської Церкви XII-XIV ст. Ці знаки позначали спосіб розспівування певного слова, складу. Студія дає підстави поповнити список джерел з фіта-нотацією українським кодексом.

Учасники секції мали змогу поставити запитання доповідачам і в усній формі, і в письмовій за допомогою zoom-чату. Особливе зацікавлення викликали доповіді Т. Броварець і її робота над каталогом рушників із вишитими словами, а також дослідження Н. Петрової, яка досліджує студентські записи другої половини ХХ століття.

Співробітники ІМФЕ брали участь в роботі інших секційних засідань. Так модератором секції «Вплив цифровізації на стан слов'янських мов, літератур і культур була: Микитенко Оксана Олегівна, провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики, доктор філологічних наук, де вона також виступила з науковою доповіддю «Максим Рильський і час: текстологія та/або інтерпретація».

Слово подяки треба висловити дирекції та співробітниками Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за високий рівень організації конференції та підготовку програми, зокрема Ігорю Стамболу та Людмилі Дем'яненко. Слід відзначити, що міжнародна наукова конференція до Дня слов'янської писемності та культури, яка об'єднує славістів України, засвідчила вагомий потенціал української академічної гуманітаристики в галузі нових технологій.

Лариса Вахніна, канд. філол. наук,
завідувач відділу української та
зарубіжної фольклористики ІМФЕ НАН України,

Ірина Коваль-Фучило, канд. філол. наук,
старший наук. співброб. відділу української та
зарубіжної фольклористики ІМФЕ НАН України