imfe.jpg
  English
.
.
.

| Надрукувати |

Презентація книжки Т. Шевчук та Я. Ставицької
«Українська усна снотлумачна традиція початку ХХ століття»

 

5 вересня 2017 року о 16.00 у Музеї Михайла Грушевського (Паньківська, 9) відбулася презентація книжки науковців Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України  старшого наукового співробітника відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидата філологічних наук Тетяни Миколаївни Шевчук та аспірантки 3-го року навчання цього ж відділу Ярини Ставицької «Українська усна снотлумачна традиція початку ХХ століття», опублікована видавництвом «Дуліби» в 2017 році.

У презентації взяли участь вже добре знані в Україні науковці, а також молоді дослідники традиційної культури, що вже мають певний досвід польової роботи. Серед перших - директор музею М. Грушевського Світлана Панькова, доктор історичних наук, відома дослідниця спадщини К. Грушевської Ірина Матяш, співробітники Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, кандидати історичних наук Тіна Момот та Юлія Буйських.

Презентацію розпочала директор музею Світлана Панькова, яка й надала слово Тетяні Шевчук - старшому науковому співробітнику відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України.

Дослідниця розповіла про те, як виник задум книжки, як відбувалися пошуки архівних матеріалів за «Програмою» К. Грушевської.

В центрі уваги цього вечора була наукова спадщина К. Грушевської, її методологічні орієнтири та особливості співпраці з Королівським антропологічним інститутом Великої Британії та Ірландії. В обговоренні книжки взяли участь: Марина Гримич - видавець, доктор історичних наук, яка підкреслила важливість обговорюваної публікації для розвитку українських фольклористичних досліджень. Відомий історик Сергій Білокінь звернувся до аспірантки Я. Ставицької, нагадуючи про снолумачну практику самозаписів, здійснену, зокрема, Настею Присяжнюк у 30-х рр. ХХ ст. Письменник, кінодраматург і родич К. Грушевської Андрій Топачевський звернувся до видавців книжки з кількома запитанням, що стосувалися гендерних особливостей усної снотлумачної практики, її ритуального контексту та труднощів у фіксації текстів снотлумачень. У заключному слові Світлана Панькова нагадала присутнім слова М. Грушевського про його доньку Катерину: «...вона, як мітичний Мідос, перетворює на золото все, до чого торкається».