Засідання Національної асоціації україністів в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України

13 липня 2017 року у конференц-залі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України відбулося робоче засідання Національної асоціації україністів за участі провідних учених НАНУ по підготовці ІХ Міжнародного конгресу україністів.

У нараді взяли участь: директор ІМФЕ академік Г. Скрипник, Голова НАУ, провідний науковий співробітник ІМФЕ Л. Мушкетик, академік-секретар Відділення історії, філософії і права НАН України О. Онищенко, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка академік М. Жулинський, директор Інституту української мови П. Гриценко, завідувач відділу ІМФЕ академік Т. Кара-Васильєва, академік В. Скляренко (Інститут мовознавства), завідувач відділу Інституту історії член-кореспондент В. Даниленко, старший науковий співробітник ІМФЕ С. Тримбач та ін.

Першою слово взяла Ганна Скрипник, яка нагадала присутнім про проведення за рік, у червні 2018 року ІХ Конгресу україністів, його підготовка триває на базі ІМФЕ. А що 2018 року Національна академія наук України святкуватиме свій 100-літній ювілей, то Скрипник запропонувала, щоб відзначення цієї дати отримало відповідний резонанс і на Конгресі. Адже слід донести до широкої публічності величезний внесок АН, зокрема української гуманітаристики у розвиток вітчизняної науки, про що не всі знають достатньо. Іншою причиною є те, що й нині існує загроза переформатування, структурної перебудови чи навіть ліквідації Академії наук, хоча її цінність є беззаперечною, а подібні інституції збережено в сусідніх країнах - Польщі, Білорусі, Угорщині, Чехії, Росії та ін. Тому академік запропонувала винести на пленарне засідання Конгресу тему «Українознавчі дослідження АН упродовж 100 років: здобутки, втрати, перспективи розвитку».

Скрипник порушила також організаційні питання щодо проведення Конгресу, це його час та місце, приміщення, де відбуватиметься пленарне засідання і т. п., а також питання переобрання Президента МАУ. Вона запросила учасників до обговорення цих злободенних проблем.

Микола Жулинський цілковито підтримав пропозицію Скрипник, зазначивши, що на перше пленарне засідання Конгресу слід винести питання про історію Інститутів НАН України, інші важливі відомості. Він схвалив загальну тематику Конгресу, яка, на його думку, є актуальною і різноплановою, охоплює значний обшир матеріалів. Жулинський запропонував залучити до підготовки Конгресу Малу академію наук. Він запропонував також залишити на посаді Президента МАУ Міхаеля Мозера.

Щодо існування самої Академії він вважає, що було б доцільним влити галузеві АН в Національну академію, що дозволило б зекономити кошти та зробити працю ефективнішою.

Леся Мушкетик поінформувала присутніх про хід підготовки Конгресу, розробку його тематики, запрошення, початок формування заявок та ін. організаційні питання. Вона розповіла також про діяльність МАУ та НАУ поміж конгресами, активну громадську, проукраїнську позицію голови МАУ Міхаеля Мозера, який є відомим славістом, україністом. Під його началом відбулося кілька круглих столів, нарад, зустрічей із злободенних питань сучасності. Мушкетик повідомила і про інші контакти МАУ та НАУ з національними асоціаціями та окремими діячами, наповнення сайту МАУ, черговий випуск «Наукових записок МАУ» та ін. Вона закликала присутніх долучатися до формування конкретних секцій Конгресу.

Олексій Онищенко підтримав ідею проведення указаного заходу в м. Києві. Він, зі свого боку, запропонував ввести загальну назву Конгресу, а саме винести в номінацію один із круглих столів: «Роль україністики в оновленні гуманітаристики». Він пообіцяв також як Голова українського комітету славістів повідомити Оргкомітет конгресу славістів, що відбудеться 2018 року, про актуальний українознавчий форум. Онищенко наголосив також на необхідності інформування про Конгрес уже зараз, залучаючи ЗМІ, радіо- і телебачення до цього процесу.

Віталій Скляренко, багаторічний директор Інституту мовознавства НАНУ згодився, що дата і місце проведення є вдалими. Однак він вважає, що варто дещо обмежити інформацію про Академію в часі, 100 років - це забагато, краще дати відомості про останні роки її діяльності, так, зокрема в Інституті мовознавства, до прикладу, вийшло 6 томів етимологічного словника, інші праці, зокрема самого Скляренка.

Віктор Даниленко також підтримав пропозиції про те, що слід використати Конгрес для того, щоб прозвучали здобутки Академії за 100 років. Він запропонував виділити на це повний день, чи принаймні півдня. Він позитивно оцінив діяльність М. Мозера, якого і надалі бачить очільником МАУ.

Павло Гриценко висловився за те, щоб на пленарному засіданні Конгресу прозвучала доповідь «Українознавство у розбудові української держави», це є важливим у наш час. Він також відзначив плідну діяльність М. Мозера, однак зауважив, що варто на посаду Президента вибирати почергово представника раз України, раз зарубіжжя.

Тетяна Кара-Васильєва підтримала ідею щодо загального найменування Конгресу, а також зауважила, що до форуму слід підготувати низку фільмів, ілюстрацій діяльності НАН України, що сприяло б її популяризації і презентативності. 

Сергій Тримбач визнав рацію Кара-Васильєвої і пообіцяв надати сприяння у підготовці фільмів.

У кінці Г. Скрипник подякувала присутнім за участь і висловила надію на плідну співпрацю.