Лекція польського професора Анни Енгелькінг в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

7 липня 2017 р. об 11.30 в залі засідань ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України відбулася лекція відомого польського етнолога, антрополога та етнолінгвіста Анни Енгелькінг, доктора габілітованого, професора Інституту славістики Польської академії наук, члена наукової ради Представництва ПАН в Києві на тему: «Поліщук» неосвоєний. Про функціональність стереотипу ПОЛІЩУКА в польському колоніальному дискурсі міжвоєнного періоду».

Зі вступним словом виступила зав. відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, к. ф. н. Л. Вахніна, яка була одним з ініціаторів організації лекції як керівник наукового семінару. 

Важливо, що виступи польських учених в Інституті набули систематичного характеру. Адже нещодавно у цій залі виступали проф. Єжи Бартмінський, проф. Анна Бжозовська-Крайка, доктор габілітований Людмила Сірик. Л. Вахніна ознайомила присутніх з науковою діяльністю проф. Анни Енгелькінг, яка більше двадцяти років займається антропологією білоруського села, історією польської етнології та етнолінгвістики. Від початку 90-х років проводить польові дослідження на польсько-білорусько-литовському пограниччі, на Поліссі (білоруському та українському), а також у Східній Білорусі. Вона автор двох монографій: Kołchoźnicy. Antropologiczne studium tożsamości wsi białoruskiej przełomu XX i XXI wieku (Колгоспники: Антропологічні студії ідентичності білоруського села на зламі ХХ та ХХІ століття) (2012) i Klątwa. Rzecz o ludowej magii słowa (Прокльон. Дослідження народної магії слова) (2000, вид. 2 доповнене 2010) та багатьох статей. У 2007-2015 рр. була заступником директора та директором Інституту славістики ПАН. Сьогодні є головою Варшавського відділення і членом головної Управи Польського народознавчого товариства, з яким також співпрацює ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.

З лекції слухачі змогли познайомитися також з її досвідом польових досліджень на білоруському Поліссі та науковою інтерпретацією феномену «поліщуків» та Полісся представниками польської етнології міжвоєнного періоду, для яких, на думку лекторки, важливою була полонізація населення тогочасного Полісся. Тому вона характеризує їх дослідження як колоніальний дискурс. А. Енгелькінг була також науковим редактором праць польських етнографів Юзефа Обрембського Polesie. Studia etnosocjologiczne, t. 1 (2007) i Чеслава Петкевича Kultura społeczna Polesia Rzeczyckiego (2013). Повернення до майже забутих тез та висловлювань, які часом мали досить суб'єктивний характер, та нова оцінка їх в контексті сучасних міжетнічних зв'язків є надзвичайно актуальною. 

Ким були, є і залишаються сьогодні «поліщуки»? Це питання досліджується українськими, білоруськими, польськими та російськими науковцями протягом багатьох років у різних контекстах.

Тому невипадково, що тема лекції викликала жваву дискусію, у якій взяли участь співробітники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України: пров. наук. співробітник, к. іст. н. Г. Бондаренко, ст. н. с., к. ф. н. Т. Шевчук, ст. н. с., к. ф. н. О. Чебанюк, н. с., ст. н. с., к. ф. н. І. Коваль-Фучило, зав. відділу української та зарубіжної фольклористики Л. Вахніна.

Так, Г. Бондаренко акцентувала увагу на необхідності подальшого вивчення переселенців з Чорнобильської зони Полісся, які продовжують здійснювати співробітники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, у яких вона також бере участь. Сприяють цьому також спільні українсько-білоруські проекти ДФФД України. Важливо, що в обговоренні лекції виступив директор Інституту української мови, доктор філологічних наук, проф. П. Гриценко, який протягом багатьох років досліджує поліські діалекти. Підняті у лекції польського науковця проблеми не залишили байдужими багатьох слухачів. У виступах гостей, зокрема доцента Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, Н. Поліщук, прозвучали спогади про її поліський родовід та долю її предків. Крім проблеми ідентичності «поліщуків», обговорювалася також проблема міжетнічних стосунків, зокрема збереження мови та культури національних меншин в Україні. Доцент Київського інституту культури, к. іст. н. О. Поріцька згадала про свої дослідження поляків Житомирщини та Хмельниччини в минулі роки. 

Л. Вахніна відзначила, що співробітники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України почали систематичне дослідження Полісся ще з початку 90-х років ХХ ст., яке було започатковане директором Інституту академіком Г.Скрипник. Тому варто продовжити цей досвід, об'єднавши його з напрацюваннями польських колег. На зустрічі були присутні також заступник директора Інституту, кандидат мистецтвознавства О. Шевчук та вчений секретар Інституту Н. Стішова. 

Слід відзначити, що присутні в залі щиро привітали Анну Енгелькінг оплесками, коли дізналися, що її підпис стоїть на «Заяві в річницю акції «Вісла» спільно з 142 польськими інтелектуалами до 70-річчя акції «Вісла», що була зачитана 28 квітня 2017 р. в Перемишлі.
Л. Вахніна презентувала Анні Енгелькінг від імені дирекції нові видання Інституту, висловивши подяку від усього колективу українських науковців.

Виголошена лекція та її обговорення в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського сприятиме подальшому розвитку співробітництва НАН України та ПАН у нових спільних проектах, публікаціях та наукових конференціях.