ХVII МІЖНАРОДНІ СЛАВІСТИЧНІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ПАМ'ЯТІ АКАДЕМІКА Л.А.БУЛАХОВСЬКОГО

21 квітня 2017 року у приміщенні Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка проходили ХVII Міжнародні славістичні читання, присвячені пам'яті академіка Л.А. Булаховського. Співорганізаторами заходу виступали академічні установи - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського, Інститут мовознавства імені О.О. Потебні, Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка.

Безпосереднім модератором наукових читань є кафедра слов'янської філології, одна з найдавніших і найпотужніших кафедр Інституту філології, керівником якої з 1947 року був академік Л.А. Булаховський. Варто згадати, що кафедра слов'янської філології під керівництвом Л.А. Булаховського підготувала цілу когорту фахівців-славістів, серед яких чимало знаних науковців, які успішно продовжили дослідження західно- і південнослов'янських мов, літературознавчі і фольклористичні славістичні студії. Вихованці й учні Л.А. Булаховського плідно працювали і працюють не лише як науковці, а й як викладачі вищих навчальних закладів, перекладачі, редактори видавництв.

На пошану свого знаного багаторічного керівника, академіка Л.А. Булаховського, кафедра слов'янської філології щороку готує декілька випусків видання «Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур пам'яті акад. Л.А. Булаховського», а також проводить Міжнародні славістичні читання у квітні, бо саме цього місяця народився (14.04.1888) і помер (04.04.1961 р.) науковець.

Цього року Міжнародні славістичні читання проходили в особливому форматі, оскільки поєднували урочистості у межах пошанування пам'яті визначного філолога-славіста і 175-річчя заснування кафедри слов'янської філології. Відтак, учасники і шановані гості заходу, а також широке коло слухачів - студентів-славістів 1-4 курсів - мали нагоду взяти участь у роботі пленарного засідання, а також Круглого столу, приуроченого до 175-ої річниці заснування кафедри слов'янської філології.

На пленарному засіданні з доповідями виступали відомі науковці-славісти, серед них - д.ф.н. Т.Б. Лукінова - учениця Л.А. Булаховського - із доповіддю «У тісній співпраці (Київський університет імені Тараса Шевченка і Академія наук України)»; співробітники кафедри слов'янської філології: д.ф.н., проф. М.К. Наєнко (доповідь «Гетьман Мазепа в слов'янських літературах») та д.ф.н., проф. Т.О. Черниш (доповідь - «Деетимологізація в російській мові» Л.А. Булаховського в контексті сучасної лінгвістики і лінгводидактики»); д.ф.н., доц. Інститут філології КНУ Г.М. Наєнко (доповідь «Наукова полеміка й емоції автора: до характеристики постаті Агатангела Кримського»), присутній був почесний гість кафедри з Чехії.

У засіданні Круглого столу взяли участь: к.ф.н., проф., співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильского НАН України, завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики Л.К. Вахніна (доповідь - «Сучасна польська фольклористика: динаміка змін»; гостя з Могилівського державного університету імені А.О. Кулешова (Білорусь), ст. викл. В.І. Короткевич (доповідь «Дзейнасць Францыска Скарыны ỹ кантэксце еỹрапейскага гуманізму» було виголошено білоруською мовою); к.ф.н. з Ужгородського національного університету - М. Беніковський («До проблеми перекладу словацької літератури на українську мову»), а також д. ф.н., п.н.с. Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАНУ О.О. Микитенко (доповідь «Л.А. Булаховський - М.Т. Рильський - Й.А. Багмут: теорія і практика наукового перекладу»).

Пленарне засідання і робота Круглого столу проходили в одному приміщенні без перерви, актуальні для славістики сьогодення доповіді викликали значний інтерес у слухачів, жваво обговорювалися конференціалами під час традиційного гостинного чаювання на кафедрі слов'янської філології.

З 14.00 розпочалася робота секційних засідань за науковими напрямками - мовознавство (із роботою Круглого столу «Проблеми фразеології у слов'янському світі»), літературознавство, фольклористика. Учасники секційних засідань, що представляли різні регіони України, а також країни слов'янського географічного ареалу (Білорусь, Словаччина, Сербія, Хорватія, Болгарія, Польща) відзначали високий професійний рівень наукових доповідей учасників.

У роботі секції «Фольклористика» взяли безпосередню участь співробітники відділу української та зарубіжної фольклористики - д. ф.н., п.н.с. О.О. Микитенко, к.ф.н., ст. н. співр. О.Ю. Чебанюк, к.ф.н., ст. н. співр. М.Ю. Карацуба. Науковцями було виголошено доповіді: О.Ю. Чебанюк - «Просторово-часові характеристики звуку й голосу в календарній обрядовості слов'ян» і М.Ю. Карацуба (керівник секції - «Тематичне розмаїття народної балади з Боснії і Герцеговини»), Шевчук Т.М. («Фотографія (портрет) в українських та єврейських традиційних віруваннях», Огієнко І.С. «Болгарські фольклористичні видання: тематика і проблематика»). Оскільки у роботі секції взяло участь мало доповідачів, дискусії навколо доповідей були тривалими і змістовними, корисними для доповідачів і слухачів. Звіт за роботу секції було передано до Оргкомітету читань.

Від роботи пленарного і секційних засідань в учасників залишилися позитивні враження, вони відзначали їх високий науковий рівень і традиційну атмосферу доброзичливості.

 Виступ провідного наукового співробітника відділу української та зарубіжної фольклористики, доктор філологічних наук Оксани Олегівни Микитенко на пленарному засіданні.

 Президія конференції: професор кафедри слов'янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук Тетяна Олександрівна Черниш; завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат філологічних наук Леся Костянтинівна Вахніна.

Під час пленарного засідання.