Шановні друзі, вийшов у світ п'ятий том

«Історії декоративного мистецтва України»!

Проект тривав 10 років, про що на презентації 25 січня 2017 р., яка відбулася в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, нагадала його ідейний організатор, науковий редактор, автор розділів про українську вишивку Тетяна Кара-Васильєва.

В основу цього видання авторський колектив уклав принципово нову концепцію системного висвітлення розвитку українського декоративного мистецтва, що охоплює комплекс різноманітних мистецьких видів і напрямів у сфері народного мистецтва, художніх промислів, художньої промисловості та творчості художників-професіоналів у їхньому тісному взаємозв'язку. Усі види й жанри декоративного мистецтва розглянуто з позицій еволюції художніх стилів за різні періоди історії України.

Підготовку матеріалів до видання здійснили провідні фахівці в галузі мистецтвознавства, історії, археології, етнографії з Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАНУ, Інституту археології НАНУ, Інституту народознавства НАНУ, Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Львівської національної академії мистецтв, Львівського національного університету ім. І. Франка, Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ та багато інших.

У першому томі цього багатоілюстрованого видання висвітлено декоративне мистецтво України від найдавніших часів до пізнього середньовіччя. Над книгою працювали вчені Інституту археології НАН України, зокрема, Єлизавета Архипова («Культові речі з каменю та кістки»), Людмила Яковлєва («Пізній палеоліт»), Олена Фіалко («Ранні кочівники Північного Причорномор'я»), Марина Русяєва («Античні держави»). Також тут представлено декоративне мистецтво часів Київської Русі й до XV ст., ці розділи підготували Софія Боньковська («Сакральна металева пластика»), Марина Сергєєва («Художнє різьблення по дереву, кістці та рогу») та інші вчені. Другий том знайомить із мистецтвом України XVII-VIII століття. Серед його авторів Лада Цимбала («Золото ткацтво»), Галина Когут («Килимарство»), Олена Федорчук («Вироби з бісеру») й інші дослідники. Третій том про народне мистецтво ХІХ ст. підготовлений опікою відповідального секретаря Наталі Студенець, вона є також автором розділу «Ткацтво». У книзі вміщено і розвідки про художнє скло (Людмила Білоус), писанкарство (Юлія Смолій), вибійку (Тамара Романова), хоругви (Роксолана Косів) тощо. Цікавим для сучасників постає четвертий том, у якому висвітлено декоративне мистецтво й художні промисли ХХ й початку ХХІ ст. Його відповідальний секретар, Олена Клименко, і водночас автор тексту про українську кераміку (разом із Людмилою Сержант і Галиною Істоміною), залучила до участі Ольгу Ямборко («Килимарство»), Богдану Книш («Художня обробка шкіри»), Людмилу Герус («Іграшка»), Зінаїду Косицьку («Витинанки») й інших авторів, що дало можливість представити на сторінках цікаві види народного мистецтва та художніх промислів. П'ятий том знайомить читачів із внеском професійних митців ХХ - початку ХХІ століть. Його відповідальний секретар, Зоя Чегусова, для висвітлення різних стилів і течій в мистецтві позначеного періоду, багатоманітних граней творчості українських митців, співпрацювала зі значною кількістю авторів: Тамілою Печенюк («Розпис на тканині»), Орестом Голубцем («Художня кераміка. 1960-80-ті рр.»), Ростиславом Шмагало («Художній метал»), Людмилою Жоголь («Художні промислові тканини»), Галиною Кусько («Гобелен»), Зеновією Тканко («Моделювання костюма і мода») та іншими відомими мистецтвознавцями. Власні розвідки З. Чегусової, зокрема про новітній текстиль, кераміку, скло, художню обробку дерева склали її вагомий особистий внесок.

Копітку роботу над виданням здійснили редактор-координатор Олена Щербак, редактор Наталя Джумаєва, дизайнери-верстальники Олена Михолат і Марина Голеня, долучилися до підготовки видання також усі працівники редакційно-видавничого підрозділу ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ.

Виступаючи на презентації, автори щиро дякували працівникам музеїв, архівів, бібліотек за активне і плідне сприяння в роботі на всіх її етапах - насамперед колективу відділу архівних наукових фондів, рукописів і фонозаписів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ (завідувач Валентина Борисенко), працівникам наукової бібліотеки ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ (завідувач Ольга Роєнко), колегам з Національного музею українського народного декоративного мистецтва (директор Людмила Строкова), Музею етнографії та художнього промислу (директор Андрій Клімашевський), Національного музею у Львові ім. А. Шептицького (директор Ігор Кожан), Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького (директор Надія Капустіна), Вінницького краєзнавчого музею (директор Катерина Висоцька) та багатьом іншим.

Ще раз вітаємо всіх із визначною подією в науковому і культурному житті України!