Етнографічна експедиція співробітників ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України

до Харківської та Полтавської обл.

11‒18 жовтня 2016 р. науковці відділу «Український етнологічний центр» здійснили етнографічну експедицію до Валківського (смт. Валки, смт. Ков'яги, сс. Костів, Огульці, Високопілля), Коломацького (с. Шелестове, Нагальне), Нововодолазького (сс. Знам'янка, Стара Водолага, Федорівка, Круглянка), Красноградського (с. Миколо-Комишувата) районів Харківської обл. та Чутівського району (сс. Черняківка, Кочубеївка, Нова Кочубеївка) Полтавської обл. (керівник ‒ М. Бех). Означені території входять до історико-етнографічного регіону Слобожанщина і становлять особливий інтерес для етнологів як перехідна зона з Полтавщиною. Шляхом польового та кабінентного інтерв'ювання, фото- та відеофіксації учасники експедиції отримали матеріал, який дозволяє виокремити локальну специфіку побутування духовної та матеріальної культури мешканців окресленого регіону. Переважна частина респондентів ‒ сільські мешканці 1920‒1940-х років народження. Співробітники відділу зібрали цінний матеріал з арсеналу як духовної, так і матеріальної культури: здійснені етнолінгвістичні аудіозаписи з метою їх аналізу спеціалістами; наративи з усної історії регіону (М. Бех, О. Таран, М. Курінна, Дз. Ганус, В. Іванчишен, Б.Сауляк, М. Олійник, А. Борейко), зафіксовані дані щодо функціонування традиційної родини, сучасні сімейні стосунки, (М. Курінна), поховально-поминальної обрядовості (О. Таран), з галузі народних знань ‒ народної медицини, педіатрії та фітотерапії (Дз. Ганус), метеорології (А. Борейко), річного циклу календарної обрядовості (М. Курінна). У контексті фіксації стану матеріальної культури отриманий матеріал з традиційного вбрання українців Слобожанщини (М. Олійник), народній кулінарії (О. Таран), видах господарської діяльності ‒ рільництві, городництві, тваринництво (М. Бех), бджільництві, рибальстві (В. Іванчишен), бондарстві (Б. Сауляк).

Роботу експедиції ускладнювала загально-політична ситуація на Сході України; передбачувано, що за умов окупації частини держави, місцеве населення йшло на контакт неохоче. На допомогу учасникам експедиції прийшла місцева інтелігенція та представники влади на місцях. Результативність поїздки на Слобожанщину була би значно нижчою без всебічної підтримки директора Валківського краєзнавчого музею Т. В. Поліщук та її колег; завідуючої бібліотекою с. Костів Н. О. Зіненко; директора Огульцівської загальноосвітньої школи І‒ІІІ ступенів Т. М. Омеляненко та педагогічного колективу школи; настоятеля храму Покрови Пресвятої Богородиці о. Дмитрія; керівника музею історії села Знам'янка Жигилів В.Л., сільського голови с. Нова Кочубеївка В. О. Скорик, керівника хору смт Ков'яги Т. О. Кодинко.

Науковий співробітник відділу
«Український етнологічний центр»,
кандидат історичних наук
Олена Григорівна Таран

Етнографічний куточок у музеї історії села Знам'янка Нововодолазького району Харківської області. Речі народного побуту кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., які зібрав керівник музею Жигилів В.Л. серед місцевого населення.

 Пам'ятник жертвам голодомору 1932-1933 рр. Село Знам'янка Нововодолазького району Харківської області.

 Державна символіка: «герб і прапор» на в'їзді до села Нова Кочубеївка Чутівського району Полтавської області. Побудовані коштом місцевого фермера Карнауха І. О.

 Церква «Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії». Село Нова Кочубеївка Чутівського району Полтавської області. Побудовані коштом місцевого фермера Карнауха І.О.

 Традиційний жіночий костюм села Огульці Валківського району Харківської області.

 Ворота розмальовані кольорами державного прапора. Село Шелестів Коломацького району Харківської області.

 Робота «на етнографічному полі». Олена Таран проводить опитування. Село Шелестів Коломацького району Харківської області.

 Гончарні вироби. Валківській краєзнавчий музей. Смт Валки Харківської області.

 Народний одяг. Валківській краєзнавчий музей. Смт Валки Харківської області.

 Народна архітектура. Село Стара Водолага Нововодолазького району Харківської області.