ВІДДІЛ ЕКРАННО-СЦЕНІЧНИХ МИСТЕЦТВ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЇ Співробітники відділу: 
Мех Наталія Олександрівна — завідувач відділу, доктор філологічних наук, професор, культуролог, лінгвокультуролог, лінгвостиліст, мовознавець. Юдкін Ігор Миколайович — провідний науковий співробітник, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент НАМ України. Коло наукових досліджень: пограниччя лінгвістики та драматургії; морфологія культури; виконавське мистецтво. 
Руда Тетяна Петрівна — провідний науковий співробітник, доктор філологічних наук. Коло наукових досліджень: питання масової культури; творчість М. Т. Рильського. 
Корній Лідія Пилипівна — провідний науковий співробітник, доктор мистетцвознавства, професор. Росляк Роман Володимирович — провідний науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства, доцент. Коло наукових досліджень: історія українського кіно (державна політика, кіноосвіта, кінопрокат та ін.). 
Тримбач Сергій Васильович — старший науковий співробітник. Коло наукових досліджень: історія українського та світового кіно; жанрово-стильова система екранного мистецтва. Зінич Олена Володимирівна — старший науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: балетний (пластичний) театр Європи, Америки, України; проблема пластичності в балетній музиці; взаємодія, синтез, інтеграція музичного та хореографічного рядів у балетній виставі. Боньковська Олена Олегівна — старший науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: театральні архіви, організація театральної справи, зокрема на теренах Західної України т. зв. міжвоєнного часу, а також питання реконструкції вистав. 
Дзюба Діана Юріївна — науковий співробітник, кандидат філософських наук. Коло наукових досліджень: сучасне українське телебачення. 
Новікова Людмила Євгенівна — науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: історія українського і світового кіно; національна ідентичність у творах екранних мистецтв.. Черков Георгій Анатолійович — науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства. Коло наукових досліджень: екранні мистецтва; інтерпретація реальності; проблема образу, знаку і зображення в мистецтві. 
Шаповал Олександра Володимирівна — науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства, вчений секретар відділу. Коло наукових досліджень: симуляція реальності в екранних мистецтвах; полівидові та поліжанрові утворення. 
Томозова Наталія Миколаївна — молодший науковий співробітник. Коло наукових досліджень: театри національних спільнот України. Історія відділу Відділ екранно-сценічних мистецтв та культурології було утворено в квітні 2016 року в результаті об'єднання відділів культурології і театрознавства та кіномистецтва і телебачення. Спочатку новий підрозділ отримав назву «відділ кіномистецтва і культурології», а з листопада того ж року - сучасну назву «відділ екранно-сценічних мистецтв та культурології». Першим завідувачем об'єднаного відділу (квітень 2016 - січень 2022) була докторка мистецтвознавства, професорка Олена Миколаївна Немкович. Протягом 2016-2021 років відділ активно розвивав міждисциплінарні дослідження у сфері театрального та кінематографічного мистецтва, а також сприяв розвитку культурологічних і філософських підходів до аналізу сучасної сценічної та екранної культури. Серед індивідуальних монографій цього періоду - фундаментальні праці Лідії Корній, присвячені джерелознавству та історії української музичної культури; дослідження Лесі Кульчинської, що аналізує смислоутворювальні та жанрові механізми кінематографа; низка концептуальних книжок Олександра Найдена, у яких розглядаються фольклорні та образні структури українського мистецтва, зокрема народної картини та ляльки; а також монографія Тетяни Рудої, присвячена багатогранній постаті Максима Рильського. Важливе місце посідає й дослідження Георгія Черкова, зосереджене на проблемах кіногенічності та екранної образності.  
Напередодні повномасштабної російсько-української війни, зокрема з лютого 2022 року, почала виконувати обов'язки завідувача відділу, а з серпня 2022 року очолила відділ ЕСМІК докторка філологічних наук, професорка, заслужений працівник освіти України Мех Наталія Олександрівна. Важливе місце в науковому доробку підрозділу протягом 2016-2026 рр. посідають масштабні узагальнювальні праці з історії українського кіно та театру. За участю співробітників відділу було підготовлено другий том академічного видання «Історія українського кіно. 1930-1945» (2016), що репрезентує колективне бачення розвитку кінематографа означеного періоду. Окремо слід відзначити третій том «Історії українського кіно», присвячений творчості Олександра Довженка (2021), автором якого є член-кореспондент НАМ україни, старший науковий співробітник відділу ЕСМІК Сергій Васильович Тримбач. А також енциклопедичний словник, який представлений на сайті нашого Інституту у 2023 році: Олександр Довженко: між тоталітаризмом і національною ідеєю. Енциклопедичний словник. Т. 1 : А-Л / [голов. ред. Г. Скрипник; відп. ред. С. Тримбач]; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Київ, 2023. 240 с. Окремим вагомим науковим блоком є дослідження української театральної культури, як важливої частини національної ідентичності, що сягає корінням у глибоку давнину. Український театр, українська театральна культура, які є не лише мистецтвом, а й засобом самовираження нації, що століттями боролася за свою ідентичність, і сьогодні продовжують розвиватись, зберігаючи традиції та відкриваючи нові горизонти, підтримуючи та надихаючи вдячного глядача, впливаючи на формування світоглядних та ціннісних орієнтирів різних поколінь українців та виховуючи патріотичну молодь. У 2022 році виходить перша частина фундаментальної праці: Матеріали до Енциклопедії української театральної культури. Ч. 1 : А-Ґ / [голов. ред. Г. Скрипник; наук. ред. О. Зінич, О. Немкович] ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2022. с. 164 с.
ISBN 978-966-02-9902-3 Чітке усвідомлення актуальності та суспільного запиту на продовження роботи над виданням «Матеріали до енциклопедії української театральної культури» (від літери Д до літери Я) є підтвердженням того, що в майбутньому увесь обшир театральної тематики має бути представлений в енциклопедичному форматі. Подані матеріали є першою спробою охоплення в одній праці декількох галузей театральної культури різних епох. Однак виклики, які постали перед авторським колективом та редакційною групою другої частини пропонованого видання, змусили частково змінити концепцію самого видання та засадничі принципи укладання словникових статей. Добір статей у пропонованій праці - це рецепція матеріалу, зібраного в складних умовах відсутності відповідної кількості фахових дослідників-театрознавців. Без сумніву, авторський колектив не претендує на вичерпність представленого дослідження, проте наша візія саме такого контенту Матеріалів до ЕУТК є нашим свідомим умотивованим вибором. У виданні зроблено акцент на теоретичних статтях, які подані у вигляді дефініцій важливих явищ театральної культури. Є розуміння, що зібрані словникові статті, не дивлячись на різний обсяг та іноді, навіть, жанр викладу інформації, все ж мають бути представлені в опублікованому вигляді. Адже йдеться поки не про власне Енциклопедію української театральної культури, а лише про Матеріали до неї, як основу для майбутнього фундаментального дослідження. 
У 2025 році виходить друком Частина друга: Матеріали до Енциклопедії української театральної культури. Ч. 2 : Д-Я / [наук. ред. І. Юдкін, О. Зінич, Н. Мех] ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. Київ, 2025. 236 с.
ISBN 978-617-14-0413-7 (Д-Я) Протягом 2022-2026 років відділ продовжив свою активну наукову діяльність у міждисциплінарному вимірі, досліджуючи екранно-сценічний напрям мистецтва та розвиваючи культурологічний підхід до аналізу сучасного гуманітарного простору. Не дивлячись на екстремальні умови в яких доводиться працювати, співробітники підрозділу доносять рішучу позицію української наукової спільноти щодо російсько-української війни: від відкритих звернень, листів та протестів на різноманітних міжнародних та всеукраїнських майданчиках до проведення круглих столів та міжнародних конференцій. Таким першим заходом, який організував відділ екранно-сценічних мистецтв та культурології восени 17 листопада 2022 року був круглий стіл «Українська культура в контексті багатовікової війни Росії з Україною: цивілізаційний конфлікт». 
На важливому публічному зібранні прозвучала спільна думка українських вчених-гуманітаристів. Там були присутні співробітники Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, а також гості з інших наукових установ Національної академії наук України. Зокрема, взяли участь у круглому столі представники Інституту історії України НАН України, Центру досліджень історико-культурної спадщини України, Національної спілки краєзнавців України та Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України. Цей круглий стіл став знаковою віхою у роботі підрозділу екранно-сценічних мистецтв та культурології під час російсько-української війни ХХІ століття. Всі присутні науковці НАН України наголошували на своєчасності піднятих на круглому столі проблем. Адже, громадянський обов'язок академічної спільноти України привертати сьогодні (в умовах воєнного стану) увагу світової наукової громадськості до тривалого цивілізаційного конфлікту, екзистенціальної небезпеки для існування нашої держави поруч з агресивною недоімперією та висвітлювати справжню історію й правдиву візію про Україну в культурному просторі Європі та світу. 
На круглому столі була представлена доповідь-презентація монографічного дослідження доктора філологічних наук, професора, завідувача відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Мех Н.О. «Етос українського народу: ціннісні домінанти культурного простору», Київ, 2022. Відповідальним редактором видання була академік НАН України Ганна Аркадіївна Скрипник. Наступна подія, яку відділ ЕСМІК провів 18 травня 2023 року - це круглий стіл «СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ НЕОРЕНЕСАНС УКРАЇНИ: ВІД «УКРАЇНИ В ОГНІ» ДО НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ ПАРАДИГМИ». У заході взяли участь всі співробітники відділу ЕСМІК. Розпочалася роботу круглого столу з привітання колег із ВСЕСВІТНІМ ДНЕМ ВИШИВАНКИ - святом, яке покликане зберігати та пропагувати давні народні традиції створення та носіння українського етнічного вишитого одягу. Круглий стіл став своєрідною спробою осмислити процеси та тенденції, які з'явилися в сучасному культурному просторі, в самий розпал повномасштабної війни. Фокусувалась увага на українських культурних продуктах та видатних митцях, творчість яких яскраво демонструє українську ідентичність на відповідному часовому зрізі та дає можливість провести певні паралелі, зробити важливі спостереження, помітити особливості, які раніше так виразно не артикулювалися у соціумі, спробувати осмислити поняття «України в огні», відродження, нова цивілізаційна парадигма, зокрема, філософське наповнення цих понять та низку інших важливих питань сучасного українського культурного простору. 
Вчений секретар відділу ЕСМІК, науковий співробітник, кандидат мистецтвознавства Шаповал О.В. презентувала свою графічну новелу «На межі». Книга написана на основі свідчень українців, які постраждали від окупантів і змушені були лишити свій дім. Кожна історія про українців, і той трагічний досвід, який ми переживаємо зараз... Не дивлячись ні на що - стоїмо і неодмінно вистоїмо! Завершила дослідниця виступ цитатою зі своєї графічної новели: «МИ ПРОСТО ПРИРЕЧЕНІ НА ПЕРЕМОГУ!». 
Зберігаючи тяглість наукових традицій, колектив відділу водночас постійно оновлює тематику своїх студій, вводить у науковий обіг нові джерела, активно використовує міждисциплінарні методи та інноваційні підходи. Такий стратегічний підхід дозволяє поєднувати фундаментальність досліджень з актуальністю результатів і забезпечує вагомий внесок у розвиток вітчизняної гуманітаристики в її культурологічному та мистецтвознавчому вимірах. Так, монографія доктора мистецтвознавства, професора, провідної наукової співробітниці відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Корній Лідії Пилипівни «Українська шкільна драма епохи Бароко: специфіка і драматургічна роль музичного компонента» була презентована 12 травня 2025 року на міждисциплінарному науковому зібранні до Дня науки, яке організував відділ екранно-сценічних мистецтв та культурології. На заході, крім співробітників та аспірантів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України були представники Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, представники Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національної музичної академії України та Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Лідія Пилипівна Корній у виступі закцентувала увагу присутніх на музичному компоненті шкільної драми та на належності шкільної драми в епоху Бароко до духовно-релігійної сфери. 
Дослідниця наголосила, що у «шкільному театрі в жанрі «драма з музикою» формувалися засади професійного театру, який став предтечею українського музично-драматичного театру в ХІХ столітті. 
Детальніше про міждисциплінарний захід до ДНЯ НАУКИ можна дізнатися на ютуб-каналі «СПІЛЬНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ПРОСТІР». На цьому медійному майданчику опубліковано презентацію монографії Лідії Корній «Українська шкільна драма епохи Бароко» в двох частинах за посиланнями: https://youtu.be/BcHnoiBZiGM?si=iTxo5SC_G5hGDLgq
https://youtu.be/rPeg6vV_RSo?si=s_9cbVm_Gm2GluBI ПРЕЗЕНТАЦІЯ МОНОГРАФІЇ СЕРГІЯ ТРИМБАЧА
«ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО. ВІД ПЕКЛА ДО РАЮ» 10 лютого 2026 року в Будинку кіно відбулася презентація монографії старшого наукового співробітника відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, члена-кореспондента Національної академії мистецтв України Сергія Тримбача «Олександр Довженко. Від Пекла до Раю» («Дух і літера», 2026). Перед читачем постає принципово інший образ митця, який творив Україну як вільну, суверенну державу Слова і Зображення, по мислення всесвіту з точки зору українця. Керівник видавництва «Дух і літера» Леонід Фінберг представив нову книгу С.В. Тримбача про Довженка, відзначив її наукові та власне літературні вартості. 
Презентація викликала великий інтерес, Синя зала Будинку кіно була заповнена вщерть. Серед присутніх академік Національної академії наук Сергій Комісаренко, член-кореспондент НАН України, директор Інституту соціології Євген Головаха, кінорежисер, віце-президент Національної академії мистецтв України Олесь Санін, відомі діячі театру і кіно, мистецтвознавці та критики, співробітники ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. На презентацію прибули члени Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка на чолі з головою Комітету, народним артистом України Євгеном Нищуком та його заступником, доктором філологічних наук, професором Дмитром Чистяком. 
Також тоді відбулося постпрезентативне представлення книги «Іван Миколайчук. Містерії долі» («Дух і літера», 2021, 2023) за яку Сергій Тримбач отримав Національну премію імені Тараса Шевченка у березні 2026 році. 
Книга являє собою рідкісний сплав наукової і власне художньої, літературної творчості, то ж не є випадковістю той інтерес, який виявляють читачі до книг і статей Сергія Тримбача. Кінокритик, головний редактор журналу «КіноКоло» Володимир Войтенко, театральний і кінокритик Олександр Саква, Максим Рильський, онук літературного класика говорили про книжку «Іван Миколайчук. Містерії долі» і її внесок в осмислення новітньої історії вітчизняного кіно. СПІВПРАЦЯ ВІДДІЛУ ЕКРАННО-СЦЕНІЧНИХ МИСТЕЦТВ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЇ ІЗ ЗАКЛАДАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ Співпраця між відділом ЕСМІК, як підрозділом ІМФЕ ім. М.Т. Рильського та закладами вищої освіти є досить плідною: СПІЛЬНИЙ ПРОЄКТ
Щорічна міжнародна науково-практична конференція
ПРОДЮСУВАННЯ ФІЛЬМІВ У 21 СТОЛІТТІ: ОСНОВНІ ВИКЛИКИСпільний проєкт, який був започаткований у вересні 2023 року між кафедрою продюсерства аудіовізуального мистецтва та виробництва КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого та відділом екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського Національної академії наук України це - Щорічна міжнародна науково-практична конференція «Продюсування фільмів у XXI столітті: основні виклики». 
Науковий форум присвячено дослідженню масштабних проблем, які постають перед сучасною світовою кіноіндустрією, як фрагментом всього світового соціокультурного простору: глобалізаційним та глокалізаційним процесам, впровадженню нових технологій, культурологічному аспекту продюсування. Акцентувалася увага на міжнародній комунікація в сучасному аудіовізуальному мистецтві та виробництві та ціннісних домінантам Нової України в сучасному світовому кінопросторі. 
Основною метою проєкту було запровадити співпрацю представників освітньої та наукової сфер та створити імпульс для заохочення освітян, професіоналів-практиків, науковців і аспірантсько-студентської молоді об'єднати зусилля у пошуках відповідей на виклики, які постають нині в царині аудіовізуального мистецтва та виробництва. У 2025 році конференція об'єднала вкотре велику кількість учасників - науковців, аспірантів, студентів і практиків індустрії: мистецтвознавців, провідних кінопродюсерів та сценаристів з України та з˗за кордону. Захід став майданчиком для обговорення викликів, які постають перед сучасною кіноіндустрією. 
Окремий блок доповідей був присвячений пошануванню ювіляра 2025 року - Івана Карпенка-Карого. 29 вересня 2025 року ми святкували 180 років від дня його народження. Іван Карпович Тобілевич (справжнє ім'я знаного драматурга) є одним з батьків-засновників українського професійного театру. Цінуючи внесок митця у розвиток українського художнього простору, констатуємо сьогодні актуальність його багатогранної спадщини, що сприяє формуванню національної свідомості, національної ідентичності. Співпраця з Львівським національним
університетом імені Івана Франка Співробітники відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського продовжують популяризувати науки в закладах вищої освіти. В рамках П'ятого конкурсу молодих вокалістів імені Василя Сліпака відбулася важлива культурна подія - на камерній сцені Львівського національного університету імені Івана Франка 1 грудня 2025 року відродилася барокова драма, яку довгий час досліджувала докторка мистецтвознавства, професорка, провідний науковий співробітник відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Лідія Пилипівна Корній. Відома українська науковиця виступила на мистецькому заході з розлогим вступним словом. 
Не викликає сумніву актуальність та важливе значення цієї мистецької події для української духовної культури, особливо сьогодні, під час російсько-української війни, коли українці виборюють право своєї давньої культури БУТИ та вільно розвиватись в європейському та світовому культурному просторі. 
Успішна прем'єра української барокової шкільної драми «Про Олексія, чоловіка Божого» відбулася завдяки спільним зусиллям і невтомній праці відомої української музикознавиці й культурологині Лідії Пилипівни Корній та висококваліфікованих фахівців, викладачів ЛНУ імені Івана Франка та іх талановитих і креативних вихованців, студентів. 
Відродження давньої барокової драми на камерній сцені Львівського національного університету імені Івана Франка - це свідчення запиту українського соціуму на високодуховні мистецькі культурні продукти, зокрема й театральні, які транслюють глибокі смисли добра та світла, людяності та свободи, базуючись на християнських цінностях. Для глибшого осмислення процесів, які відбуваються в сучасному українському соціокультурному просторі, потрібно знати та усвідомлювати ті ціннісні орієнтири, які побутують у свідомості нашого народу здавна. Адже цінності здатні впливати на формування світоглядних орієнтирів. Тому зацікавлення та участь молоді в мистецькому заході є позитивним фактором, який дає надію на відродження та збереження національних скарбів. Важливо наголосити, що наукове дослідження Лідії Корній «Українська шкільна драма епохи Бароко», яке вона презентувала 15 травня 2025 року у стінах Львівського національно університету стало поштовхом до практичного втілення цього жанру вже 1 грудня 2025 силами студентів та викладачів на камерній сцені поважної інституції. Чудовий приклад співпраці столичної установи Національної академії наук України та одного з провідних освітніх закладів України! Співпраця з кафедрою театрознасвства Київського національного
університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого 25 лютого 2026 року відбулася важлива подія для українського культурного простору - VІІІ Всеукраїнські наукові читання імені Ростислава Ярославовича Пилипчука. Цьогоріч захід проводився з нагоди 90-річчя науковця. Ця постать є знаковою для нашої культури, а його науковий доробок потребує осмислення та глибокого аналізу. Зібрання проводилося у форматі круглого столу, де основним майданчиком виступила кафедра театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого. Виступи членів кафедри, учнів ювіляра та науковців з різних регіонів України - Києва, Львова, Харкова, Ужгорода констатували значущість його діяльності в царині історії театру та засвідчили тяглість театрознавчої школи Ростислава Пилипчука у професійній діяльності сучасних істориків театру. 
Науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, зокрема завідувач та члени відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології були присутні на VІІІ Всеукраїнські наукові читання імені Ростислава Ярославовича Пилипчука. З доповіддю про свого Вчителя виступила старша наукова співробітниця відділу ЕСМІК, кандидат мистецтаознавства Тетяна Вікторівна Жицька. Ростислав Ярославович Пилипчук був тісно пов'язаний з Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, куди в 1960 році вступив до аспірантури. 
Ростислав Пилипчук відомий широкому загалу, як український театрознавець, академік Національної академії мистецтв України, Заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, непересічний організатор і громадський діяч, автор величезної кількості наукових та публіцистичних статей, архівіст, джерелознавець, невтомний дослідник історії українського класичного театру, який повернув з небуття добру сотню видатних імен театральних і музичних діячів. Такі заходи сьогодні є важливими, адже вони зберігають пам'ять про знакові постаті української культури для прийдешніх поколінь. Підрозділ ЕСМІК співпрацює також із: - Національною академією мистецтв України, - Національною спілкою кінематографістів України, - Національною спілкою краєзнавців України та ін. СУЧАСНИЙ СКЛАД ВІДДІЛУ ЕСМІК: Завідувач — д. філол. н., професор, заслужений працівник освіти України Мех Наталія Олександрівна. Провідні наукові співробітники: д. мист., професор, член-кор. НАМ України Юдкін Ігор Миколайович, д. філол. н. Руда Тетяна Петрівна, д. мист., професор Корній Лідія Пилипівна, к. мист., доцент Росляк Роман Володимирович. Старші наукові співробітники: заслужений діяч мистецтв України, Голова Національної спілки кінематографістів України (2009-2017), член-кор. НАМ України, лауреат Національну премію імені Тараса Шевченка (2026) Сергій Васильович Тримбач, к. мист. Зінич Олена Володимирівна, к. мист. Жицька Тетяна Валентинівна, к. мист. Боньковська Олена Олегівна. Наукові співробітники: к. мист. Черков Георгій Анатолійович, к. мист, Новікова Людмила Євгеніївна, к. мист., вчений секретар відділу Шаповал Олександра Володимирівна та м.н.с. Н.М. Томозова. ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ КАДРІВ
ДОСЛІДНИКАМИ ПІДРОЗДІЛУ ЕСМІК Важливим напрямом діяльності відділу ЕСМІК є підготовка наукових кадрів як для власної інституції, так і для інших установ освітньо-наукової сфери. Завідувач та співробітники відділу ЕСМІК беруть активну участь у підготовці аспірантів за ОНП «Культурологія»: Так, дисципліни професійної підготовки: - Ціннісні домінанти українського культурного простору (Мех Н.О.) - Рецепція театральної мови в сучасному культурологічному процесі (Жицька Т.В.) Дисципліни за вільним вибором: - Український кінематограф (Новікова Л.Є.). - Культура секуляризованого суспільства (Юдкін І.М.) - Міжнародна фестивальна кіномережа (Новікова Л.Є.) - Балетний театр ХХ - поч. ХХІ ст. в аспекті взаємодії мистецтв (Зінич О.В.) - Психологія творчості і виконавства (Юдкін І.М.). АСПІРАНТИ ВІДДІЛУ ЕСМІК: Супрун-Живодрова Анастасія Сергіївна (4 рік навчання) Тема дисертації: Наративні стратегії смислотворення в українському аудіовізуальному мистецтві періоду Незалежності Науковий керівник: Росляк Роман Володимирович Живодров Микола Сергійович (2 рік навчання) Тема дисертації: Розвиток технологій та зображально-виражальних засобів в українському операторському мистецтві періоду Незалежності Науковий керівник: Новікова Людмила Євгенівна Моісеєв Микита Олексійович(2 рік навчання) Тема дисертації: Нова тембральність і редукція мелодизму: емансипація кіномузики в естетиці жанрового кінематографу ХХІ ст. Науковий керівник: Черков Георгій Анатолійович Тищенко Богдан Вадимович(2 рік навчання) Тема дисертації: «Творча постать А. Рехвіашілі в контексті розвитку українського балетного мистецтва кін. ХХ - поч. ХХІ ст.». Науковий керівник: Зінич Олена Володимирівна Гойсан О.Д. (1 рік навчання) Тема дисертації: Машиніма як інструмент видової і жанрової гібридизації у сучасному кінематографі Науковий керівник: Шаповал Олександра Володимирівна Аспіранти відділу екрано-сценічних мистецтв активно брали участь у загальноінститутських заходах, секційних засіданнях Міжнародних конференцій присвячених ювілею Максима Тадейовича Рильського та пам'яті академіка Ганни Скрипник, які проводив наш підрозділ, зокрема й у панелі молодих учених та здобувачів «Наукові пошуки та виклики сучасності»: 
Молоді дослідники, аспіранти відділу долучаються до важливих Міжнародних форумів, які відбуваються в кіноіндустрії, театральній сфері, що стрімко розвиваються, реагуючи на виклики цифрової епохи. Маємо вводити в науковий обіг нові реалії та осмислювати нові явища в аудіовізуальному просторі, застосовуючи міждисциплінарні принципи та враховуючи карколомні зміни пов'язані з розвитком цифрових технологій. Має бути чітке усвідомлення важливості дослідження галузей екранно-сценічних мистецтв та культурології для вітчизняної гуманітаристики, розуміння значущості цієї сфери для розвитку та поступу нашої держави, особливо під час повномасштабного вторгнення. Бачення розвитку театральної та аудіовізуальної сфери, як важливої зброї в інформаційній та культурній війні між Україною та її давнім екзистенційним ворогом спонукає наших науковців шукати нові шляхи, рефлексувати, творити сучасну конкурентну науку не дивлячись на виклики та загрози сьогодення. Цінним сьогодні є фахове спілкування, яке демонструє високі зразки наукової думки, мотивує до розвитку молодше покоління дослідників, аспірантів і, разом з тим, надихає старше та середнє покоління науковців відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології ділитися досвідом, знаннями, свідченням чого, зокрема, є різні форми діалогу між нашими аспірантами, молодими дослідниками та знаними мистецтвознавцями й культурологами. Все це сприяє розвитку української академічної науки, яка потребує підтримки з боку держави та суспільства в наш складний час. У 2026 року відділ екранно-сценічних мистецтв та культурології святкує свій перший ювілей — 10 РОКІВ НАУКОВОГО ШЛЯХУ, ЯК ОБ'ЄДНАНИЙ ПІДРОЗДІЛ! Інформацію підготувала завідувач
відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології Мех Н.О.
|
