imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

2004 рік позначений новими результатами наполегливої праці учених ІМФЕ ім. М.Т.Рильського - визнаного вітчизняного та міжнародного наукового центру. Діяльність Інституту засвідчила, що його колектив примножує наукову традицію, виробляє суспільно значущі знання, без яких неможливий розвиток України. Наші наукові дослідження потрібні сьогодні українському суспільству як вагомі чинники збереження його традицій і звичаїв, а також є однією з складових державного управління: економічний розвиток передбачає знання культурного контексту соціально-політичних явищ та урахування етнокультурних інтересів населення країни. У цьому зв'язку головною лишається фундаментальна наукова діяльність Інституту, що успішно здійснювалась, засвідчуючи невід'ємність національної культури від європейської та загальносвітової, сприяючи утвердженню України як рівноправного учасника глобальних цивілізаційних процесів. За таких умов розгортання наукового пошуку в галузі народознавства та мистецтвознавства стає формою участі вчених Інституту у забезпеченні державотворчих процесів.

Інститут є провідною в Україні установою наукових досліджень з історико-етнографічного вивчення культури та етнічної історії українського народу, етнічних меншин, актуальних теоретичних проблем історії професійного мистецтва і народної творчості, етнокультури та мистецтва зарубіжних країн, з історії та теорії фольклористичних досліджень.

Про успіхи можна говорити в кожному напрямі. У 2004 році здобутком інституту стало опублікування 40 наукових книг та близько 500 статей (біля 700 д.а.). Про високий рівень досліджень свідчить удостоєння праць наших науковців високими нагородами. Премією НАН України ім. Ф. Колесси нагороджена монографія доктора мистецтвознавства, провідного наукового співробітника відділу культурології та етномистецтвознавства О.С.Найдена, яка є першим спеціальним дослідженням української народної іграшки, розглянутої у порівняльному плані на фоні іграшки інших народів. Премію НАН України для молодих вчених одержала кандидат мистецтвознавства, молодший науковий співробітник відділу театрознавства О.О.Боньковська за монографію "Львівський театр товариства "Українська бесіда" 1915-1924", у якій всебічно розкрито особливості найскладнішого періоду в історії першого професійного українського театру Східної Галичини на завершальному етапі його діяльності, що свідчить про суспільну цінність видань Інституту.

Науковий рівень Інституту забезпечує можливість вироблення нових методологічних підходів до оцінки мистецьких явищ і тенденцій, аналізу особливостей розвитку культури в умовах глобалізаційних культурних процесів. Велику роль у цьому та у здійсненні завдань, спрямованих на дослідження і розв'язання актуальних проблем у галузі теорії та історії національної духовної культури засвідчила діяльність редакційно-виробничого підрозділу, що позначилась значними успіхами: це регулярні випуски наукових журналів "Народна творчість та етнографія", "Студії мистецтвознавчі", наукових збірників "Українське мистецтвознавство: матеріали дослідження, рецензії", "Матеріали до української етнології" (Головний редактор, директор Інституту, чл.-кор. НАН України, д.іст.н., професор Г.А.Скрипник). Результатом поглиблення співпраці з іншими установами та вченими стала підготовка накового збірника співробітників Інституту "Французька етнологія"(французькою мовою). Увагу широкої громадськості привернули презентації видань Інституту, зокрема, "Французької етнології" в Інституті та у Французькому культурному центрі, книги Ю.О. Станішевського "Балетний театр України" у Парижі та Німеччині, праць О.К. Федорука, А.І.Іваницького в Інституті та ін.

Впродовж 2004 року Інститут є головною установою, яка випрацьовує науково-організаційні засади дослідження культурної спадщини та координує цю справу. Наукові дослідження здійснювали 8 наукових відділів Інституту, продовжували діяти наукові ради з проблем "Збереження і дослідження традиційної культури" та "Національна спадщина і сучасний мистецький процес". Науковий колектив забезпечує діяльність двох спеціалізованих рад по захисту докторських і кандидатських дисертацій, які охоплюють всі галузі наук, представлені в Інституті. В Інституті захищено 11 дисертацій - 10 кандидатських (5 - з етнології, 2 - з музичного мистецтва, 1 - з фольклористики, та 1 докторська - з музичного мистецтва).

На базі Інституту продовжувала діяти наукова організація - Міжнародна Асоціація українських етнології (Голова, член-кореспондент Г.А.Скрипник).

Зважаючи на необхідність вивчення етнокультурних особливостей регіонів, Інститут продовжив фольклорно-етнографічне обстеження: проведено більше 20 фольклорно-етнографічних експедицій, записано понад 60 касет польових матеріалів. Матеріали розшифровані і занесені до комп'ютерної бази даних Українського етнологічного центру.

Визначною подією в звітному році стало надання статусу Національних рукописним фондам Інституту. Національні архівні наукові фонди рукописів та фонописів ознайомили з матеріалами фондів більше як 500 відвідувачів. Бібліотеку Інституту, фонди якої нараховують 101 246 одиниць, відвідало близько 5 000 чоловік.

Інститут здійснював науково-організаційні заходи по забезпеченню діяльності позаструктурних підрозділів у Кам'янці-Подільську, Миколаєві, Слов'янську, Хмельницькому, Одесі, Черкасах. Важливими кроками в цьому плані стали підготовка і проведення наукових конференцій. Їх тематика обіймає широке коло питань народознавчого й мистецтвознавчого профілю і стосується висвітлення актуальної наукової проблематики в галузі етнології, фольклористики, образотворчого, музичного мистецтва, театру, кінознавства та культурології. Особливий інтерес становить тематика, пов'язана з виявленням традиційних та інноваційних чинників сучасного розвитку національних наук. Проведення наукових конференцій: "Людина в просторі етнічної культури" (пам'яті П.Чубинського), "Друга конференція з ритмології", Всеукраїнська науково-теоретична конференція "Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків. 5-ті Міжнародні читання пам'яті М.Пазяка", "Шляхи новаторства в українській музиці ХХ ст." (до 115 річниці Левка Ревуцького), "Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів", надало об'єктивних умов для обміну науковими підходами та концептуальними баченнями проблеми, для вироблення оптимальних пропозицій і відповідних рекомендацій органам влади. Ці заходи засвідчили, що мистецтвознавці, фольклористи, етнологи та культурологи Інституту посідають провідні позиції в Україні.

Досягнення науковців, мистецькі та культурні явища було висвітлено у виступах учених на численних наукових і науково-практичних заходах в Україні та за кордоном, зокрема, на ХІІІ Міжнародному з'їзді славістів (Люблена, Словенія), Міжнародній Кирило-Мефодіївській конференції (Одеса), Міжнародній зустрічі славістів у дні Вука Караджича (Бєлград, Сербія), Міжнародній науковій конференції "Польща в Європейському союзі та польські громади за кордоном" (Краків, Польща), Міжнародній науково-практичній конференції "Мистецтво України: історія, традиція, сучасність" (Штаб-квартира ЮНЕСКО, Париж, Франція - Чегусова З. А., Кара-Васильєва Т. В.), круглому столі ІV Міжнародного фестивалю мистецтв - Галерея "Gala", Магдебург, Німеччина - Чегусова З. А.; українсько-німецькому семінарі "Взаємозв'язки німецької та української кінокультури 1920-1930-х років" (Київ - Рутковський О. Г.) та ін.