imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

| Надрукувати |

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР
«ЦИФРА В ІНСТИТУЦІЯХ ПАМ'ЯТІ: ДЛЯ ЧОГО ТА ЯК. ДОСВІД ЕСТОНІЇ»

 

«Кам'яний вік завершився не через те,
що у світі забракло каміння.
Так само і нафтова ера добігає кінця
не через те, що скінчилася нафта...
[а через те, що з'являються нові технології]»

Ахмед Закі Ямані,
міністр нафтової промисловості Саудівської Аравії (1962-1986)

«Сьогодні цифрове суспільство
стає не лише способом,
а й стилем життя»

Патрік Ранг,
радник зі стратегічних питань Естонського військового музею

 

25 березня 2019 р. у Меморіальному комплексі Національного музею історії України у Другій світовій війні відбувся науково-практичний семінар «Цифра в інституціях пам'яті: для чого та як. Досвід Естонії». Захід проходив у межах тренінгової програми ProMuseum громадської організації «Український центр розвитку музейної справи» за участі Національного музею історії України у Другій світовій війні та Естонського військового музею. Спікерами на цей захід були запрошені співробітники Естонського військового музею: радник зі стратегічних питань Патрік Ранг, головний зберігач Айрі Херм, координатор дослідницьких проектів Хембо Пагі.

Першим виступив Патрік Ранг, у доповіді якого пролунало те, що Естонія є «божевільною» в електронному плані державою (тут активно оцифровують не лише культурну спадщину, а практично всі галузі життя людини: е-вибори, е-таксі, е-охорона здоров'я тощо), а її успішна практика може бути корисною для інших країн.

 

Під час презентації радника зі стратегічних питань Естонського військового музею Патріка Ранга

 

Щодо музейної діджиталізації, то, як зауважив радник зі стратегічних питань Естонського військового музею, їхня основна мета - збільшити доступ до експонатів. Як результат, покращуються можливості і для досліджень (адже якість наукових робіт значно зростає із полегшенням доступу до матеріалів - є пряма пропорційна залежність: що більше оцифрованих матеріалів, то вищий рівень науки). Є ще один важливий момент. Як показав досвід Естонського військового музею, відкритість доступу до музейних колекцій не тільки не зменшує кількість охочих відвідати музей наживо (на противагу поширеній хибній думці), але, навпаки, збільшує потік туристів у сотні разів (за словами Патріка Ранга, відвідування музеїв в Естонії більше, ніж у будь-якій іншій країні Європейського Союзу). Відповідно, покращується економіка держави загалом. Отже, цифровізація стає вигідною абсолютно для всіх і кожного.

 

Під час спільної презентації головного зберігача Естонського військового музею Айрі Херм і координатора дослідницьких проектів Хембо Пагі. Виступає Айрі Херм

 

Далі зі спільною презентацією вийшли на сцену головний зберігач Естонського військового музею Айрі Херм і координатор дослідницьких проектів Хембо Пагі, які докладно ознайомили аудиторію з практичною стороною музейного оцифровування.

Айрі Херм особливо наголосила на тому, що діджиталізація - процес щоденний і щогодинний, а не те, що робиться раз на тиждень. Якщо знайдеться одна людина, яка не може виконувати свої обов'язки, то весь робочий процес призупиняється. Хоча Естонський військовий музей є відносно невеликим у масштабах усієї держави, але інші (у тому числі, більші) установи та навіть Міністерство культури звертаються до них за порадами. Унікальність цього музею полягає у використанні штрих-кодів. Це означає, що вони мають чітку систему зберігання, оскільки втілюють ідею «крамниці», де наявні е шафи, е полиці, е шухлядки тощо. Такий підхід значно полегшує та пришвидшує інвентаризацію культурної спадщини.

 

Під час спільної презентації головного зберігача Естонського військового музею Айрі Херм і координатора дослідницьких проектів Хембо Пагі. Виступає Хембо Пагі

 

Хембо Пагі зауважив, що у них є також плани вкладати кошти у нові системи музейного оцифровування. Приміром, перспективним напрямком видається геотегування (вставлення ярликів у світлини, щоб позначити їх на мапі). Зрозуміло, що можна застосовувати різноманітні багатоспектральні системи, але перш ніж щось втілювати у життя, необхідно поставити питання: а чи насправді воно корисно? На думку естонських колег, музейні експозиції у touch-screen форматі (що подекуди лише починає набирати обертів) вже є вчорашнім днем: люди шукають нові підходи. Тому тут важливо не потрапити у пастку, оцифровуючи лише заради оцифровування. Девіз роботи Естонського військового музею - «Ми намагаємося застосовувати технології там, де з ними вдається більше, ніж без них». Цифровізацію не слід розуміти буквально: не треба віддзеркалювати реальний світ, створюючи віртуальний аналог реального світу. Діджиталізація необхідна там, де цифра розкривається повністю.

 

Під час обговорення спільного виступу головного зберігача Естонського військового музею Айрі Херм і координатора дослідницьких проектів Хембо Пагі

 

Від Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України у семінарі взяла участь провідний фольклорист відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидат філологічних наук Тетяна Волковічер. Після бурхливого обговорення доповідей естонських колег учасники семінару дійшли одностайних висновків: цифра - значно глибше, ніж просто скан, а цифровізація - це посутньо вже завершальна стадія кропіткого аналізу матеріалів.

 

Під час обговорення виступу радника зі стратегічних питань Естонського військового музею Патріка Ранга

 

Тетяна Волковічер
провідний фольклорист,
кандидат філологічних наук