imfe.jpg
  English
.
.

Сайти Інституту

Етнографія
.

| Надрукувати |

УРОЧИСТОСТІ З НАГОДИ 124-ГО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО
19 БЕРЕЗНЯ 2019 РОКУ

 

«Клянусь тобі, веселий світе,
Клянусь тобі, моє дитя,
Що буду жити, поки жити
Мені дозволить дух життя!»

Максим Рильський «Молюсь і вірю» (1918)

 

19 березня 2019 р. відбулися урочистості до 124-го Дня народження Максима Тадейовича Рильського.

 

Шанувальники творчості поета біля пам'ятника М. Рильському у Голосіївському парку імені Максима Рильського. Фото провідного наукового співробітника Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Віктора Ціона

 

Вшанування пам'яті великого поета, вченого, перекладача та громадського діяча традиційно розпочалося із церемонії покладання квітів до пам'ятника М. Рильському у Голосіївському парку. На заході були присутні не лише наші співвітчизники, але також і польські колеги й однодумці (Максим Тадейович мав польські корені). Під час покладання квітів відбулося урочисте підняття прапорів України та Польщі.

Від Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі - ІМФЕ) прийшли віддати шану непересічній особистості провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики, доктор філологічних наук Оксана Микитенко, провідний науковий співробітник відділу екрано-сценічних мистецтв та культурології, доктор філологічних наук Тетяна Руда, науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидат філологічних наук Валентина Головатюк, провідний фольклорист відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидат філологічних наук Тетяна Волковічер.

 

Представники від ІМФЕ (починаючи ліворуч: науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидат філологічних наук Валентина Головатюк, провідний науковий співробітник відділу екрано-сценічних мистецтв та культурології, доктор філологічних наук Тетяна Руда, провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики, доктор філологічних наук Оксана Микитенко, провідний фольклорист відділу української та зарубіжної фольклористики, кандидат філологічних наук Тетяна Волковічер). Фото провідного наукового співробітника Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Віктора Ціона

 

Із першим вітальним словом біля пам'ятника поету виступила директор Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Вікторія Колесник, яка особливо наголосила на значенні перекладацької спадщини видатного діяча у контексті єднання України з Європою: «Сьогодні у нас підняті прапори Польщі та України. Але насправді постать Рильського об'єднує Україну з усією Європою. Зайве говорити, що Рильський перекладав з 17 мов. І те, що зрушилася перекладацька справа в Україні - це неабияка заслуга Максима Тадейовича...». Після цього виступу Вікторії Леонтіївні було вручено подяку за популяризацію польської культури в Україні від голови Київського національно-культурного товариства поляків «Згода» Олега Крисіна.

 

Вручення подяки директору Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Вікторії Колесник за популяризацію польської культури в Україні від голови Київського національно-культурного товариства поляків «Згода» Олега Крисіна. Фото Тетяни Волковічер

 

Натхненна творчим та життєвим шляхом Максима Рильського, режисерка, поетеса і перекладачка Ірина Бонітенко емоційно продекламувала свій вірш, написаний на одному диханні до Дня народження великого поета.

 

Емоційне декламування вірша Ірини Бонітенко до Дня народження М. Т. Рильського. Фото Тетяни Волковічер

 

У піднесеному настрої всі вирушили до Центральної районної бібліотеки ім. М. О. Некрасова. Перше вітальне слово вже у стінах Бібліотеки взяла Зоя Логвиненко - фахівець із відділу зв'язків з громадськістю (PR відділу). Зоя Антонівна радо привітала гостей та оголосила, що незабаром у Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського розпочнеться музичний концерт «Шопена вальс... Ну хто не грав його», тому необхідно розподілитися: частина присутніх має залишитися на поетичній зустрічі в Бібліотеці, аби на власному досвіді переконатися у красі та силі сучасного українського письменства, а решта - підуть до Музею поринати у світ Шопена, насолоджуючись чарівними мелодіями.

 

Фахівець із відділу зв'язків з громадськістю Центральної районної бібліотеки ім. М. О. Некрасова Зоя Логвиненко під час привітання гостей. Фото Тетяни Волковічер

 

Наступною виступила директор Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Вікторія Колесник, яка подякувала співробітникам Центральної районної бібліотеки ім. М. О. Некрасова за теплий прийом. У своїй доповіді директор наголосила, що постать М. Т. Рильського є поліфонічною у культурному плані і не може вважатися суто «радянською літературою».

 

Директор Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Вікторія Колесник під час свого виступу. Фото Тетяни Волковічер

 

Провідний науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Віктор Ціон поділився з публікою науковими розвідками, зокрема, про прихований сенс поезії М. Т. Рильського «Троянди й виноград»: кому насправді було адресоване оте поєднання «красивого і корисного»?

 

Провідний науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського Віктор Ціон під час своєї доповіді. Фото Тетяни Волковічер

 

Режисерка, поетеса і перекладачка Ірина Бонітенко презентувала свою книгу «Квіти трави» (де вперше подані українські переклади віршів польських поетів), яку і подарувала Центральній районній бібліотеці ім. М. О. Некрасова. І. Бонітенко наголосила, що поетично перекладати вона навчилася на прикладі перекладу Максима Рильського поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш» (1927).

 

Режисерка, поетеса і перекладачка Ірина Бонітенко під час дарування своєї книги Центральній районній бібліотеці ім. М. О. Некрасова. Фото Тетяни Волковічер

 

Дружина покійного письменника і перекладача Віктора Баранова Лідія Баранова дуже проникливо декламувала його «Вінок сонетів» (2005), чим зачепила найтонші струни душі чи не кожного з присутніх. На очах деяких виступили сльози.

 

Вдова письменника і перекладача Віктора Баранова Лідія Баранова під час декламування його поезії. Фото Тетяни Волковічер

 

Розчулену попереднім виступом аудиторію взявся потішити власними гуморесками письменник, журналіст і сценаріст Андрій Костюченко. Такою мажорною і мала бути заключна нота поетичного зібрання.

 

Письменник, журналіст і сценарист Андрій Костюченко під час оповідання гуморесок. Фото Тетяни Волковічер

 

Проте на цьому поетична зустріч не завершилася. Фахівець з PR відділу Бібліотеки Зоя Логвиненко ласкаво запросила гостей до столу, де на нас уже очікували різні ласощі. Під час чаювання присутніх розважали своїми прекрасними творами поетеса Елеонора Зима (мемуари, еротична та жартівлива поезія), поет і прозаїк Серго Сокольник (військова та еротична поезія) та письменник, журналіст і сценарист Андрій Костюченко (гуморески та анекдоти), які навперемін передавали слово один одному.

 

Творча «чаювальна» естафета - читання творів експромтом. Гостей розважали Андрій Костюченко (ліворуч, із книгою в руці), Елеонора Зима (поряд із Андрієм Костюченком) та Серго Сокольник (праворуч). Фото Тетяни Волковічер

 

Творчу «чаювальну» естафету розпочала поетеса Елеонора Зима прочитанням своїх мемуарів - спогадів дитини-семилітки, що справило неабияке враження на аудиторію. Далі ми мали нагоду то відчути живу чоловічу енергію, яка виринала з віршів Серго Сокольника, то посміятися від душі над дотепними жартами від Андрія Костюченка.

 

Читання творів під час чаювання. На фото: естафету прийняв Андрій Костюченко. Фото Тетяни Волковічер

 

Завершила естафету поетеса Елеонора Зима, яка й ініціювала це дійство. І зуміла вона це зробити дуже вдало - на позитивній ноті - геніальним декламуванням власної жартівливої поезії «Сад повниться запахом білих лілей...». Гості розходилися із посмішками на обличчях, щиро дякуючи організаторам поетичної зустрічі та обмінюючись візитівками для налагодження подальшої співпраці.

P. S. У цей же час святкування 124 річчя від Дня народження Максима Рильського тривало і в Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського, де о 13:30 відбувся концерт «Шопена вальс... Ну хто не грав його». Виконання музичних творів у цей день є символічним - Фридерик Шопен, день народження якого (1 березня) також нещодавно відзначали, був улюбленим композитором Максима Рильського. Видатному польському музиканту Максим Тадейович присвятив поезію «Шопен» (1934), першим рядком якої і назвали цей музичний концерт.

Докладніше про проходження музичного концерту «Шопена вальс... Ну хто не грав його» у стінах Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського можна ознайомитися на сторінці: https://www.facebook.com/mavkasnail/posts/2317742278493648.

 

Тетяна Волковічер
провідний фольклорист,
кандидат філологічних наук