Історичними шляхами Слобожанщини

Упродовж 8-11 вересня 2017 р. науковцями відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України було проведено етнографічну експедицію до регіону Слобідської України. Експедиційний виїзд мав два важливих завдання. Окрім головного - збору етнографічних матеріалів, учасники експедиції взяли участь у науково-практичній конференції «Другі грабовські читання» (11.09.2017 р., м. Валки Харківської обл.).

Процес збирання польового етнографічного матеріалу проходив на теренах 4 населених пунктів Валківського, Золочівського та Харківського районів Харківської області. Основними тематичними векторами дослідження краю виступили проблеми збереження культурного ландшафту, традиційного житла, ремесел, промислів та господарських занять слобожан. Продуктивним виявилось синтезоване вивчення різних галузей етнокультури. Зокрема, в ході збору усноісторичних відомостей, інформанти деталізували свою розповідь як в просторовому контексті (показуючи місцеві архітектурні пам'ятки, давні будинки тощо), так і в антропологічному вимірі (проявляючи долі окремих представників громади в історичному процесі локального рівня).

З огляду на досвід минулорічного експедиційного виїзду, базовим пунктом було обрано смт Ков'яги та м. Валки як найбільш зручні осередки транспортного сполучення досліджуваного регіону. Найбільш ефективним прийомом організації роботи стало формування 2 груп по двоє осіб, що дало можливість прискорити в якісному та кількісному відношеннях збір етнографічних матеріалів та джерельної бази. 

Суспільно-політичні події нинішнього часу, осередком яких є значна частини Слобожанщини, відбились і на характері опитування. Зокрема, мешканці регіону з пересторогою ставляться до «чужих», намагаючись всіляко відмовлятись від будь-яких розмов. Саме тому важливим напрямом початку роботи учасників експедиція стала співпраця з музейними осередками. Варто висловити слова подяки працівникам Валківського краєзнавчого музею, Національного літературно-меморіального музею ім. Г. С. Сковороди (с. Сковородинівка Золочівського району) та краєзнавчого музею смт Буди Харківського району. Загалом, вдалось записати цікавий масив етнографічного матеріалу та візуалізувати його на основі фото та відеозйомки досліджуваних об'єктів та опитуваних респондентів.

Надзвичайно ефективним способом дослідження є попереднє вивчення історії досліджуваних сіл, що дало можливість не тільки продумати та спланувати маршрут експедиційного виїзду, але й коректувати запитальник в бік якнайдетальнішого опитування тих аспектів етнокультури, що найбільш представлені в населеному пункті. Таким прикладом, зокрема став вибір селища міського типу Буди. Позитивним моментом дослідження цього населеного пункту стало те, що опитування збіглось з датою проведення Дня селища. Цей факт деякою мірою зняв комунікативний бар'єр під час спілкування, активізуючи спогади опитуваних та їх бажання спілкуватись. Створення та функціонування промислових заводів, спеціалізованих на виробництві глиняного посуду, цегли, та розбудова виробничої інфраструктури яскраво відобразились в усній традиції мешканців селища. Усноісторичні відомості було підсилено корпусом ілюстрацій музейних артефактів, а саме унікальних зразків глиняного посуду, виготовлених та розписаних місцевими майстрами.

Окрім того, етнографічний інтерес викликає наявність громадського руху по охороні місцевих водойм та рибальства в Будах. Чи не кожний опитаний респондент акцентував увагу на необхідності функціонування такого товариства, результатах його діяльності.

Неабияке історико-етнографічне зацікавлення становить с. Сковородинівка на Харківщині. Місце, яке, на думку українських та іноземних вчених, було джерелом натхнення Г. С. Сковороди та стало локусом його «вічного» спочинку. Опитані мешканці підкреслили, що створення музею деякою мірою врятувало існування населеного пункту. Незважаючи на те, що значний відсоток мешканців сучасної Сковородинівки складають жителі-дачники, все ж вдалось зафіксувати відомості усної історії та автентичні матеріали, що стосуються народних жител та господарських занять цього села.

Заключним етапом експедиційного виїзду було проведення науково-практичної конференції «Другі грабовські читання» 11 вересня 2017 р. у м. Валках Харківської обл. Програма наукового форуму включала реалізацію заходів, що мали на меті популяризацію етнокультури українців. Зокрема, проведення круглого столу «Стан та перспективи розвитку валківського гончарства» та етнологічного практикуму «Рід. Дім. Ландшафт. Пам'ять». Окремим актуальним напрямком роботи конференції була робота з учнями, представниками Малої академії наук. Тематика доповідей молодих краєзнавців охоплювала питання ярмаркової культури, розвитку освіти, явища кобзарства та збереження культурного ландшафту Валківського району. На завершення наукового форуму було організовано виступ троїстих музик на чолі з М. М. Губським, які зібрали тексти місцевої пісенної традиції та фольклору та представили їх у супроводі старовинних народних інструментів.

Проведення експедиційного виїзду та наукової конференції ще раз засвідчило той факт, що ефективність збору етнографічних матеріалів, їх подальше осмислення зростає за умови плідної співпраці між науковцями, краєзнавцями, музейними працівниками та небайдужими мешканцями досліджуваних населених пунктів.

Віталій Іванчишен
молодший науковий співробітник
відділу «Український етнологічний центр»,
кандидат історичних наук

 Народний маляр Є. Жученко демонструє власні картини (смт Буди Харківського району Харківської обл.)

 Колекція тематичних тарелів у краєзнавчому музеї смт Буд (смт Буди Харківського району Харківської обл.)

 На пасіці бджоляра А. Мазура (с. Сковородинівка Золочівського району Харківської обл.)