3-7 липня 2017 р. на історичному факультеті Одеського національного університету імені І. І. Мечникова відбулася чергова VІІІ Міжнародна наукова конференція «Одеські етнографічні читання» на тему «МІГРАЦІІ В ІСТОРІЇ І ЕТНІЧНИХ ПРОЦЕСАХ». У проведенні конференції взяли участь Інститут історії Опольського університету та Польське історичне товариство (його відділ у м. Ольштин) та підтримало Генеральне Консульство Республіки Польща в Одесі. Співорганізатором виступив Державний архів Одеської області та Історико-етнографічний комплекс «Фрумушика-Нова».

Організатори - голова, декан історичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова д. істор. н. В. Г. Кушнір та відповідальний секретар, заступник декана історичного факультету з наукової та виховної роботи, доцент кафедри археології та етнології України, к. істор. н. Н. О. Петрова, як і кожного року, змогли ще до початку роботи конференції підготувати і видати збірник матеріалів, який одержали учасники.

Відкриття наукової конференції проходило у конференц-залі Головного корпусу ОНУ. Із привітаннями виступили: проректор ОНУ імені І. І. Мечникова Марський В. М., декан історичного факультету В. Г. Кушнір, від польської сторони - Генеральний Консул Республіки Польща Даріуш Шевчик, директор Інституту історії Опольського університету (Польща) Томаш Цісельський, а також декан Гуманітарного відділу Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині Андрій Шмит.

На пленарному засіданні під головуванням В. Г. Кушніра прозвучали доповіді переважно на історичну проблематику у широкому хронологічному розрізі та тематичному вимірі: «Літературні міграції у 20-му столітті» М. Жеромської-Цісельської (Ополє, Польща), «Витоки Великого Князівства Литовського та його суспільство у світлі новітніх досліджень» А. Колодзейчик (Ольштин, Польща), «Еміграція бендерська після 1709 р. як політична проблема: Перспективи досліджень польської історіографії» А. Перлаковського (Краків, Польща), «Втечі селян "на Поділля" в ХVІІ-ХVІІІ ст. в мікроісторичній перспективі» Т. Вішліча (Віршава, Польща), «Вплив княжого роду Любомирських на формування етнічного складу м. Балта» О. Таскіна (Балта).

Під час пленарного засідання

Після перерви роботу читань було продовжено по секціям, присвяченим міграціям на території України і Польщі. Проблема міграцій в історії і етнічних процесах України обговорювалася переважно українськими науковцями. На секції (модератор О. Микитенко) було порушено ряд актуальних проблем, зокрема: значення фондів Державного архіву Одеської області для історико-біографічних та етнологічних досліджень (С. Березін, Одеса), питання збереження фольклорних традицій в контексті міграційних процесів на пограниччі (Л. Вахніна, Київ), вплив іноземної міграції на господарський розвиток Миколаївщини у ХІХ ст. (О. Волос, Миколаїв), сучасний стан дослідження етнокультури болгар в Україні (О. Микитенко, Київ), спільні та відмінні риси весільної обрядовості білорусько-українського пограниччя (О. Павлова, Мінськ, Білорусь).

Заступник декана історичного факультету з наукової та виховної роботи, доцент кафедри археології та етнології України, к. істор. н. Наталя Олександрівна Петрова; завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, к. філ. н. Леся Костянтинівна Вахніна; провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики, д. філ. н. Оксана Олегівна Микитенко

Мистецтвознавчий аспект проблеми впливу міграційних процесів та роль культурних взаємовпливів на прикладі промислового фаянсу в інтер'єрі українського народного житла наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХХ ст. розглянула Н. Боренько (Львів). Сучасності були присвячені доповіді: Є. Годованого (Вінниця) «Світогляд особистості в умовах розпаду традиційного суспільства (на прикладі польського села Мар'янівка Крижопільського району Вінницької області)» та А. Щітченка (Одеса) «Особливості адаптації переселенців з Афганістану в Одесі». Усі доповіді викликали чимале зацікавлення і супроводжувалися жвавим обговоренням та запитаннями.

Наступного дня після переїзду до історико-етнографічного комплексу «Фрумушика-Нова» конференція продовжила роботу. Саме на прикладі колишнього села Фрумушика теоретичний аспект міграцій було доповнено конкретним матеріалом. Про болісний досвід міграцій у цьому регіоні розповів у своїй доповіді В. Кушнір (Одеса), зробивши наголос на примусовому переселенні мешканців села, яке у другій половині ХХ ст. було перетворено на військовий полігон: «Депортація чи локальна міграція? (до події 1946 року в селі Фрумушика-Нова)», тоді як Н. Петрова (Одеса) присвятила увагу стану традиційної обрядовості молдаван-переселенців з с. Фрумушика-Нова.

Учасники конференції мали можливість ознайомитися із селом Фрумушика-Нова, «відтвореним» завдяки ентузіазму директора історико-етнографічного комплексу і вихідцю з цього села Олександру Андрійовичу Паларієву. На території представлено традиційні житла мешканців цього поліетнічного регіону (українське, молдавське, російське, єврейське), відтворено інтер'єр та представлено традиційне хатнє начиння. Зацікавленим відвідувачам раніше надавалася можливість зупинятися в цих будинках, проте зараз на території комплексу збудовано новий комфортний двоповерховий готель із конференц-залом. Експозицію комплексу доповнює музей тоталітарної культури, а нещодавно поставлено величезну скульптуру Чабана, що височіє над степом як данина поваги й пам'яті нащадків.

Оксана Олегівна Микитенко
провідний науковий співробітник
відділу української та зарубіжної фольклористики,
доктор філологічних наук