НОВИЙ РОЗВИТОК НАУКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

ІМФЕ ІМ. М. Т. РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ З БОЛГАРІЄЮ

Наукова співпраця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ ім.М.Т.Рильського) з болгарськими науковцями має давні традиції, які успішно продовжуються і в наш час у формі виконання спільних проектів, участі в наукових конференціях, публікаціях українських фольклористів та етнологів в Болгарії та болгарських - в Україні. Традиційними стали наукові доповіді болгарських учених у Києві та Харкові. На вченій раді ІМФЕ неодноразово виступали директор Інституту етнології та фольклористики з Етнографічним музеєм Болгарської академії наук (БАН) професор Петко Христов, професор Міла Сантова, доктор Катя Михайлова, доктор Светла Петкова та ін. Знаковими подіями в реалізації спільних проектів є видання спецвипуску журналу «Народна творчість та етнографія», присвяченого болгарській фольклористиці, та тематичного номера «Фольклористика в Україні» часопису «Български фолклор», який відкривається статтею директора ІМФЕ ім.М.Т.Рильського академіка Ганни Скрипник. Важливо, що українські та болгарські науковці й сьогодні активно співпрацюють, здійснюючи дослідження української діаспори в Болгарії та болгар в Україні.

Упродовж 17-25 квітня 2016 року відбулася наша робоча поїздка до Болгарії з метою реалізації нового спільного українсько­болгарського проекту «Конструювання ідентичності в контексті пан'європейської мобільності (українці - в Болгарії, болгари - в Україні)» (керівник від Болгарії - проф. Петко Христов, від України - акад. Ганна Скрипник).

Основна увага була прикута до вивчення сучасної ситуації українців у цій країні «троянд та винограду», за поетичним висловлюванням Максима Рильського, збереженні їхньої етнічної ідентичності, народних традицій, специфіки суспільно­культурної діяльності та умов проживання в іноетнічному оточенні.

Директор Інституту етнології та фольклористики з Етнографічним музеєм БАН проф. Петко Христов постійно сприяє українським учасникам проекту в його здійсненні. Так, завдяки йому науковці ІМФЕ ім. М. Т. Рильського підтримують контакт з українським товариством у Софії «Мати Україна», зокрема, із заступником його голови Антоніною Якімовою. Саме в кабінеті пана директора почалася робоча нарада з виконання спільного проекту за участю Петка Христова, Антоніни Якімової та Лесі Вахніної.

Робоча нарада по проекту. На фото: директор Інституту етнології та фольклористики з Етнографічним музеєм БАН професор Петко Христов та завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ імені М. Т. Рильського НАН України Леся Вахніна.

На важливості практичної реалізації нашої українсько­болгарської співпраці у формі обміну експозиційними матеріалами наголосив Петко Христов під час відвідування Етнографічного музею, де неодноразово, за підтримки Посольства України в Софії та ініціативи директора музею, відбувалися покази традиційного українського мистецтва. Останній був присвячений українській вишивці. У залі, де представлено болгарське народне ткацтво, нас приємно здивувала народна ткаля, яка не тільки демонструє своє вміння, а й може навчити цій майстерності відвідувачів.

Заступник голови Товариства «Мати Україна» Антоніна Якімова, директор Інституту етнології та фольклористики з Етнографічним музеєм БАН професор Петко Христов, завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ імені М. Т. Рильського НАН України Леся Вахніна спостерігають за роботою народної майстрині.

Незабутнє враження на нас справили місця болгарської столиці, пов'язані з іменами українських діячів М. Драгоманова та Лесі Українки. Нам пощастило відкрити для себе іншу Софію, яка стала рідною для багатьох українців, котрі оселилися й проживають на болгарській землі.

На фото заступник голови Товариства «Мати Україна» Антоніна Якімова та завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ імені М. Т. Рильського НАН України Леся Вахніна біля меморіальної дошки М. Драгоманову.

Символічно, що під час візиту президента України Петра Порошенка 30 червня 2016 року відбулося офіційне відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку в центрі Софії. На церемонії були присутні також президент Болгарії Росен Плевнелієв, представники посольства України в Софії та української громади. У цьому ж сквері, на площі, де встановлено пам'ятник славетному Кобзарю, стало доброю традицією висаджувати пагінці дерев, привезених з батьківщини. Тут росте, нагадуючи про рідний край, і верба пані Антоніни.

Слід відзначити, що, крім активної громадської діяльності, Антоніна Якімова займається науковими студіями, просвітництвом, проводить заняття з дітьми в українській недільній школі з вивчення рідної мови та культури, є ініціатором та організатором щорічних Драгоманівських читань у Софійському університеті Святого Климента Охридського. Уже опубліковано кілька збірників «Драгоманівські студії».

Одне із занять в українській недільній школі пані Антоніна присвятила тридцятиріччю Чорнобильської трагедії. Наша діаспора в Софії докладає чимало зусиль для збереження та розвитку національної ідентичності. Не менш важливими є вивчення та публікація українських архівних джерел, особливо архіву М. Драгоманова в Софії. До цього долучилася й А. Якімова, що є також автором книжки «Україна та Болгарія: філософія історичного буття» (Софія, 2011).

Значимим для реалізації спільного проекту є вивчення діяльності українсько­болгарського товариства «Пловдив», яке діє при Почесному консульстві України в Пловдиві (почесний консул - болгарський бізнесмен Димитр Георгієв). Організатор та голова згаданого товариства - Мар'яна Імреорова. Вона працює також референтом в Почесному консульстві України в Пловдиві. Народжена в м. Самборі на Львівщині, випускниця української філології Київського національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, яку доля пов'язала з далекою Болгарією, застосовує свої знання філолога та досвід в роботі і на дипломатичній ниві, і в згуртуванні місцевої української діаспори, що складається як з етнічних українців, так і з українських болгар, котрих об'єднує любов до рідної вітчизни.

Почесне консульство України в Пловдиві. Голова українсько-болгарського товариства «Пловдив», референт Почесного консульства України в Пловдиві Мар’яна Імреорова та завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ імені М.Т.Рильського НАН України Леся Вахніна.

Крім багатьох культурних заходів, українсько­болгарське товариство «Пловдив» постійно підтримує нашу державу в нелегкий час військових викликів на Сході України, починаючи від фінансової допомоги для прийому дітей переселенців на відпочинок, поранених бійців АТО на лікування, до публічних виступів, які постійно організовувалися на підтримку, зокрема, Надії Савченко. У приміщенні Почесного консульства України в Пловдиві створено чудову атмосферу, яка допомагає відвідувачам краще пізнати Україну. Цьому також сприяє постійно діюча експозиція картин з колекції пана почесного консула. Адже одним із завдань у роботі цієї установи є створення позитивного образу України в Болгарії, показ її як привабливого партнера для інвестицій болгарського бізнесу.

Пані Імреорова представила нам різні аспекти суспільно­культурного життя місцевої української громади. У Пловдиві серед українців переважають жінки, які вийшли заміж за болгар. Свою любов до України, до рідної мови та культури вони намагаються передати чоловікам, дітям та болгарським родичам. Слід зауважити, що вони стали не тільки представниками української діаспори, а й виконують важливу функцію народної дипломатії, також сприяючи входженню України до Європейського Союзу.

Україністиці належить поважне місце в системі філологічних дисциплін кафедри слов'янської філології Софійського університету Святого Климента Охридського. Показово, що цього року українська делегація була однією з найчисленніших на XIII Славістичних читаннях на тему «Мультикультуралізм та багатомовність», що відбулися у квітні в цьому ж університеті (Софія, Болгарія 21-23 квітня 2016 р.). Серед учасників були й представники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України - завідувач відділу української та зарубіжної фольклористики Леся Вахніна (доповідь «Ідентичність етнокультури національних меншин України в контексті сучасних глобалізаційних процесів») та провідний науковий співробітник цього відділу Оксана Микитенко (доповідь «Болгарські інскрипти в бібліотеці Івана Микитенка»).

Учасники ХІІІ славістичних читань у Софійському університеті Святого Климента Охридського: Ігор Данилевський, О. Микитенко, Л. Вахніна, Олександра Малаш, А. Стаменова. Презентація наукових видань. 21 квітня 2016 р. Софія, Болгарія.

На конференції Україну також представляли директор Центру болгаристики кафедри слов'янської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доцент Олена Чмир, наукові співробітники Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, викладачі Національного університету «Києво­Могилянська академія» та Національної музичної академії імені П. І. Чайковського (Сахарова, Горідько Малаш та ін.).

Засідання багатьох секцій Славістичних читань (зокрема, «Фольклористика», «Етнологія», «Культурологія в історії», «Літературна міграція», «Національна культура та мультикультурний світ», «Культурна інакшість та педагогіка» тощо) відображали різні аспекти загальної теми цього наукового заходу.

Славісти різних країн вже розпочали підготовку до наступного - ХVІ міжнародного з'їзду славістів, що має відбутися в Белграді 2018 року. Тому увагу присутніх привернув виступ на пленарному засіданні голови Міжнародного комітету славістів, проф. Белградського університету Бошка Сувайджича, присвячений підготовці до цього форуму в Сербії.

Актуальність проблематики, присвяченої сучасним міграційним процесам та багатокультурності, їх дослідженню та відображенню в літературі та культурі слов'янських країн, підтверджує міграційна криза, що її переживає сьогодні європейський світ. Перед Болгарією гостро стоїть проблема зміни релігійності в місцевих циган, які дедалі частіше приймають іслам. Проблема дослідження національних меншин та міграційних процесів була однією з головних на секції фольклористики та етнології. Нового бачення вимагають і міжкультурні взаємини на Балканах. Дослідники з Хорватії та Сербії вивчають згадану проблематику на матеріалі літературних творів про складні ситуації в житті їхніх народів.

Слід відзначити, що славістичні читання в Софійському університеті, організатором яких є кафедра слов'янської філології (завідувач кафедри проф. Албена Стаменова), отримали високу оцінку зарубіжних і болгарських учених. Крім представників слов'янських країн - Болгарії, Білорусі, Польщі, Росії, Сербії, України, Хорватії, у роботі конференції також брали участь славісти з Японії, що показали блискуче володіння українською, болгарською та сербською мовами. Української їх навчила завідувач кафедри україністики Белградського університету проф. Людмила Попович, наша землячка, під час своєї викладацької діяльності в Японії. Робочими мовами конференції були всі слов'янські та англійська.

Під час робочої поїздки до Болгарії відбулися розмови та зустрічі з учасниками спільних проектів - Петко Христовим, Цветелиною Димитровою, Мілою Сантовою, Даніелем Фокасом та відомою славісткою Катею Михайловою.

Співробітники ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України Л. Вахніна та О. Микитенко взяли участь у презентації нової книжки відомого болгарського мистецтвознавця та культуролога, члена­кореспондента БАН Елки Бакалової «Култът към реликвите и чудотворните икони. Традиции и съвременост» («Культ реліквій та чудотворних ікон. Традиції та сучасність», Софія, 2016). Книжка вийшла друком в академічному видавництві «Проф. Марин Дринов», представники якого також виступали на згаданій презентації, що відбулася у великій залі БАН за участю президента БАН акад. Стефана Воденичарова, виступ якого відкрив цей поважний захід.

Відомий мистецтвознавець та культуролог проф. Міла Сантова як модератор відзначила у своєму виступі значення нового видання для репрезентації мистецтва Болгарії у світі.

Новий розвиток наукового співробітництва НАН України з БАН засвідчив і цьогорічний візит до Києва президента БАН акад. Стефана Воденичарова (5-8 червня 2016 р.), у рамках якого було підписано нові угоди та обговорено спільні наукові проекти.

Важливим кроком для розвитку міждержавних стосунків між обома країнами став обмін візитами - президента Болгарії Росена Плевнелієва в Україну (березень 2016 р.) та президента України Петра Порошенка до Софії (червень 2016 р.), які, безперечно, сприятимуть зміцненню і наукових зв'язків та культурних взаємин обох країн при відповідній підтримці з боку уряду України нашої академічної науки.

Завідувач відділу української та зарубіжної
фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського
НАН України, к. ф. н.
Леся Костянтинівна Вахніна