29-30 вересня 2009 р. у Харкові проходив Міжнародний науковий симпозіум "Харківський університет і серби", присвячений 205-ій річниці заснування Харківського університету ім.В.Н.Каразіна. Крім Харківського університету організаторами симпозіуму виступили Бєлградський та Новіпазарський університети Сербії. Участь взяли відомі науковці України, Сербії, Росії та Болгарії.

Відкриваючи симпозіум, ректор Харківського університету член-кореспондент НАНЕ України проф..В.С.Багіров підкреслив необхідність проведення такого надзвичайно важливого заходу для розвитку та поглиблення славістичних і балканістичних досліджень. З вітальною промовою на відкритті виступив ректор Новіпазарського університету проф..Чемал Долічанин. Прозвучали також вітання від ректора Бєлградського університету проф..Бранка Ковачевича та Тимчасово повіреного у справах Республіки Сербія в Україні Браніслава Радойчича.

На пленарному засіданні прозвучали доповіді з історії українсько-сербських наукових і освітніх зв'язків, які засвідчили, що славістична, зокрема сербська, проблематика завжди знаходилася у колі широких зацікавленість визначних діячів Харківського університету (проф.., д.і.н. В.Кравченко та доц.., к.і.н. С.Страшнюк "Про балканське походження та "сербський проект" В.Н.Карабіна 1804 року"; проф., д.і.н. С.Віднянський та н.с., канд..і.н.О.Іваненко "Сербія та серби у дослідженнях вчених історико-філологічного факультету Харківського університету (друга половина ХІХ - початок ХХ ст..)". Про маловідому сторінку з історії Харківського університету та безпосередню участь сербів у заснуванні Харківського університету йшлося у доповіді директора Центру болгари стики та балканських досліджень імені М.Дринова Харківського університету ім..В.Н.Каразіна доц.., к.і.н. С.Страшнюча ("Сербське підґрунтя Харківського університету: Атанасіє Стойкович"). Доповідь проф.., д-ра Чемала Долічанина окреслила розвиток українсько-сербських наукових зв'язків у галузі математики ("Академік Н.Салтиков і розвиток математичної науки в Югославії"). Про рідкісні славістичні видання, що знаходяться у фондах бібліотеки Харківського університету розповіли І.Журавльова та І.Кононенко ("Слов'янські колекції в фондах Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: сербська книга").

Робота продовжилася на секційних засіданнях. На секції "Історичні зв'язки Харківського університету з сербами" порушувалися актуальні питання вивчення історичних, наукових та духовних взаємин між нашими народами, сучасного стану та перспектив українсько-сербських взаємин. Увагу присутніх привернули цікаві доповіді про сербські родини на Слобожанщині, про постаті професорів-сербів, що відіграли значну роль у розвиткові наукових закладів Харкова ХІХ - початку ХХ ст., а також про долю тих представників харківської професури, що після 1917 р. продовжила свій науковий шлях 1917 р. на теренах Сербії та колишньої Югославії.

Про важливість відновлення славістичної тематики, зокрема сербістики, в контексті філологічних балканознавчих досліджень йшлося на секції "Серб істика у Харківському університеті", на якій було заслухано доповіді, присвячені таким визначним славістам ХІХ та ХХ ст.., як П.О.Лавровський, О.О.Потебня, М.С.Дринов, М.Г.Халанський, М.Ф.Сумцов, Л.А.Булаховській. Було підкреслено необхідність видання неопублікованих праць з доробку П.О.Лаврівського та Л.А.Булаховського, ухвалено пропозицію щодо відзначення наступного року 165-річчя з дня народження О.О.Потебні.

У роботі секції взяли участь співробітники відділу мистецтва та народної творчості зарубіжних країн ІМФЕ ім..М.Т.Рильського НАН України - пров.наук.співр. канд. філол.н. О.О.Микитенко, тема доповіді якої була "М.Ф.Сумцов як дослідник сербських мотивів балади про "сестру-отруйницю", та старш.наук.співр., канд.філол.н. М.Ю.Карацуба, яка виступила із доповіддю "Академік Л.А.Булаховській як дослідник сербського народного епосу".

На заключному пленарному засіданні відбулася презентація 3-ого тому "Українсько-сербського збірника" ("УКРАС"), який представив його головний редактор проф., д.філол..н. Деян Айдачич. Матеріали наукового симпозіуму "Харківський університет і серби" будуть надруковані у наступному томі збірника.

 39-а славістична конференція "У дні Вука Караджича"

9-12 вересня в Бєлграді відбувся 39-ий міжнародна славістична конференція "у дні Вука Караджича". Організовує ці щорічні найавторитетніші славістичні зустрічі Міжнародний славістичний центр Бєлградського університету при сприянні Міністерства науки і освіти, Вукової задужбіни та інших наукових установ. Цьогорічне славістичне зібрання, як і завжди, мало широке інтердисциплінарне звучання і проходило під загальними темами: "Мова і культура" та "Література і культура". Конференція, у якій взяли участь представники провідних наукових установ та університетів Європи, ще раз засвідчила високий науковий рівень сучасної славістики, зокрема сербістики, та її значення у гуманітарному просторі Європи.

Фольклорна та фольклористична тематика була вже заявлена на пленарному засіданні, зокрема в доповіді проф.др. Міодрага Матицького, який присвятив свій виступ питанням зародження сербської літературної періодики, значну роль у якій посідали фольклорні матеріали ("Початок сербської літературної періодики: "Цвітник" Доситея Обрадовича. Байки (Лейпциг, 1788) у часописному та жанровому контекстах"). Проф..др.. Слободан Грубачич у своїй доповіді окреслив теоретичні завдання вивчення культури як тексту ("Культура та літературні моделі").

В рамках конференції традиційно працювали декілька секцій - з мови, давньої літератури та фольклору, а також сучасної літератури й культурології. Серед доповідачів фольклорної секції, що проходила під головуванням проф.др.Нади Мілошевич-Джорджевич, були як відомі, так і молоді фольклористи Сербії, що представляли різні фольклористичні центри і наукові установи - Белградський університет, Інститут балканознавства та Інститут літератури, Новісадський університет, регіональні фольклористичні школи - у Приштині та Косовській Митровиці, у Краню та чорногорському Никшичу. У доповідях було представлено широкий тематичний і жанровий матеріал та цікавий компаративний досвід: Міодраг Лома (Бєлград) "Архаїчна основа та процеси християнізації усних форм"; Марія Клеут (Нові Сад) "Марко Кралевич як культурний взірець (у сербській, німецькій та мад'ярській культурі)"; Снежана Самарджія (Бєград) "Коли стихнуть прислів'я"; Зоя Каранович (Нові Сад) "Просо у традиційній культурі й пісенності сербів та інших слов'ян"; Бошко Сувайджич (Бєлград) "Співець та культурна ідентифікація"; Єва Премк-Богатай (Крань) "Мотив безсмертя у контексті космогонії (на прикладі двох народних казок - сербської про Баш-Челика та російської про Кощея Безсмертного)"; Неманя Радулович (Бєлград) "Доля, що на чолі записана, у сербській усній прозі"; Данієла Петрович (Бєлград) "Етичні коди патріархальної культури в епічних піснях Ерлангенського рукопису"; Лілія Делич (Бєлград) "Юнак у в'язниці: традиційні моделі у переказах про Володимира і Косару та в епічних піснях"; Ясмина Йокич (Нові Сад) "Обрядове тло однієї дитячої пісні (Помер, помер Райоле)".

Окреме засідання цієї секції було присвячене зв'язкам фольклору і літератури, фольклору як коду в літературі та культурі. Тут прозвучали доповіді, які досліджували різні аспекти художньої творчості у її зв'язках з фольклором. Дві доповіді було присвячено творчому доробку маловідомого прозаїка Григорія Божовича: "Транспозиція народної пісні та її психологічна функція у прозі Григорія Божовича" (Валентина Питулич, Приштина - Косовська Митровиця); "Локальне та універсальне у наративах Григорія Божовича" (Бранимир Чович, Нові Сад). Дві доповіді було побудовано на аналізі доробку відомого прозаїка другої половини ХХ ст., майстра гострої політичної сатири Міодрага Булатовича: "Елементи християнської та паганської культури у прозі Міодрага Булатовича" (Лідія Томич, Никшич); "Розробка традиційних культурних моделей у романах Міодрага Булатовича "Герой на віслюку" та "Краще було за війни" (Тетяна Бечанович, Никшич). Ряд доповідей було зосереджено на значенні фольклорного тексту як коду у сучасній культурі: "Казка як культурний код у драмі Милени Маркович "Корабель для ляльок") (Ліляна Пешикан-Люштанович, Нові Сад); "Архетипове та фольклорне у доробку сучасних сербських прозаїків" (Віолета Йованович, Ягодина); "Культурні конотації концепту картярства у тексті слов'янської народної та художньої традиції" (Оксана Микитенко, Київ).

В рамках 39-ої Міжнародної наукової конференції було також представлено дослідницькі проекти філологічного факультету Бєлградського університету.

О.О. Микитенко